Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.09.2024 р. № 4538/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо віднесення сум ПДВ до податкового кредиту і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство виконує функції оператора системи передачі та є відповідальним за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії

Товариство приєднано до багаторічного договору про кліринг та розрахунки за компенсацією між операторами системи передач  (далі – Договір), який укладено між операторами системи передач інших країн.

Умовами Договору передбачено механізм розрахунку внесків усіх сторін договору, призначених для покриття витрат на використання національних мереж передачі, понесених у результаті надання послуг з транзиту електроенергії міждержавними інтерконекторами (тих, які спричинені транскордонними перетоками), та розрахунок компенсації витрат, понесених національними мережами передачі кожної сторони в результаті надання послуг з транзиту електроенергії міждержавними інтерконекторами. Такий розрахунок здійснюється адміністратором даних, який надалі повідомляє сторони механізму про його результати.

Також договором передбачено, що усі суми, які підлягають сплаті стороною механізму за таким договором, сплачуються без будь-яких відрахувань,  вирахувань, зустрічних заліків чи зустрічних вимог (далі – відрахування), за винятком відрахувань, передбачених імперативними нормами права. Якщо законом передбачено відрахування, сторона механізму, яка надає оплату, сплачує таку суму, яка необхідна, щоб забезпечити отримання отримувачем суми, яку він мав би право отримати за відсутності вимоги про відрахування. Будь-які збори, пов’язані з проведенням платежів сторонами механізму іншим сторонам механізму, відносять на сторону, яка надає оплату. Відповідно до Директиви Ради ЄС, платежі за договором не підлягають обкладанню ПДВ. До договору можуть вноситись зміни, пов’язані з ПДВ стосовно країн, які не є членами ЄС.

У зверненні зазначено, що з урахуванням норм галузевого законодавства та умов договору, а також норм ПКУ, за операціями з постачання послуг, про які йдеться у зверненні, при виставленні рахунку-фактури Товариством оператору системи передачі іншої країни місце постачання послуг визначається за місцем реєстрації постачальника, тобто на митній території України.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку визначення податкових зобов’язань з ПДВ у разі виставлення рахунку-фактури нерезиденту, а саме: чи вартість послуг, що зазначається у такому рахунку-фактурі, вже містить суму ПДВ як частину остаточної суми платежу, яка повідомлена сторонам адміністратором даних, яка підлягає сплаті Товариству нерезидентом?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками − суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів − виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю − бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що  податок становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 розділу І ПКУ) платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що  податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Згідно із загальними правилами нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, податок на додану вартість нараховується у відповідному відсотку
(20, 7 і 14 відсотків) від бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ, та додається до ціни товарів/послуг (а не вираховується з неї).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).