Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.09.2024 р. № 4556/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду                  звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм законодавства стосовно виробництва пального та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що планує перейти на виробництво бензинів автомобільних з додаванням біоетанолу орієнтовно в лютому-березні 2025 року.

Товариство в попередні роки вже здійснювало діяльність з виробництва альтернативного палива із залученням спирту/біокомпоненту.

Для цього підприємством було організовано та зареєстровано місце зберігання спирту, що документально підтверджується Довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру 12 травня 2015 року.

Товариство є виробником пального, розпорядником акцизного складу та зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України від 14 січня         2000 року  № 1391-XIV «Про альтернативні види палива» (далі – Закон № 1391) для цілей Закону № 1391 під нормативно визначеною обов’язковою часткою вмісту рідкого біопалива (біокомпонентів) в обсягах бензинів автомобільних розуміється вміст рідкого біопалива (біокомпонентів) у всіх обсягах бензинів автомобільних, що відпускаються з місць оптової торгівлі пальним, місць роздрібної торгівлі пальним, крім бензинів з октановим числом 98 і вище та бензинів, що поставляються для потреб Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, та для створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, що становить з 1 травня 2025 року не менш як 5 відсотків об’ємних одиниць, за абсолютної похибки визначення ± 1 відсоток.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних запитань:

1. Чи можливо застосування нульової ставки акцизного податку до операції із реалізації біоетанолу, що буде використовуватись Товариством для виробництва бензинів автомобільних з обов’язковою часткою біоетанолу на виконання Закону № 1391, за умови організації податкового посту на підприємстві та оформлення податкових векселів?

2. Чи підтверджується реєстрація місця зберігання спирту (біоетанолу) Товариства в Єдиному державному реєстрі місць зберігання згідно Довідки про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру 12 травня 2015 року?

3. Чи вірно розуміє Товариство, що обов’язок з реєстрації акцизного складу зі спирту та обладнання його витратомірами стосується виключно виробників спирту (біоетанолу), а вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 77 «Про затвердження вимог до обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування спирту етилового та норм втрат спирту етилового під час зберігання та транспортування залізничним, водним і автомобільним транспортом» (далі – Постанова № 77) щодо встановлення масових витратомірів не поширюється на підприємства, які використовують біоетанол для виробництва пального, оскільки контроль за використанням біоетанолу здійснює представник податкового посту?

4. Чи вірно розуміє Товариство, що при виробництві бензинів автомобільних із залученням біоетанолу у підприємства відсутній обов’язок реєструватися платником акцизного податку зі спирту при дотриманні умов цільового використання біоетанолу?

Щодо питання 1

Відповідно до п.п. г п.п. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 Кодексу акцизний податок  справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із  біоетанолу, що використовується підприємствами для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу.

До отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (спирту технічного), біоетанолу, що використовуються для виробництва окремих видів продукції та на які підпунктом 229.1.1 цієї статті встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту, що отримується виходячи із ставки, визначеної у пункті 215.3 статті 215 Кодексу (п.п. 229.1.2 п. 229.1 ст.229 Кодексу).

Згідно із п.п. г п.п. 229.1.5 п. 229.1 ст. 229 Кодексу податковий вексель може бути виданий нафтопереробними заводами (чи іншими суб’єктами господарювання), які використовують біоетанол для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу.

На підприємствах, де використовують спирт за нульовою ставкою, встановлюються податкові пости, порядок роботи яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 229.1.14 п. 229.1 ст. 229 Кодексу).

Податковий пост - пост, що утворюється на території підприємств, де виробляються продукти з використанням підакцизних товарів, на які встановлено нульову ставку податку, що визначені у статті 229 Кодексу. На податковому посту здійснюють постійний безпосередній контроль постійні представники контролюючого органу за місцем його розташування               (п.п. 14.1.177 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, застосування нульової ставки акцизного податку до операцій із реалізації біоетанолу, що буде використовуватись Товариством для виробництва бензинів автомобільних з обов’язковою часткою біоетанолу на виконання Закону № 1391, можливе за умови організації податкового посту на підприємстві та видачі, до отримання біоетанолу з акцизного складу виробника біоетанолу, податкових векселів на суму акцизного податку, нараховану на обсяг спирту (біоетанолу), що отримується, виходячи із ставки, визначеної п. 215.3 ст. 215 Кодексу.   

Щодо питання 2

Відповідно до п.п. 14.1.172¹ п. 14.1 ст.14 Кодексу  індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Питання щодо підтвердження реєстрації місця зберігання спирту (біоетанолу) Товариства в Єдиному державному реєстрі місць зберігання не є роз’ясненням з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.   

Звертаємо увагу, що відповідно до частини 4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі –                     Закон № 3817) зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб’єктом господарювання у місцях зберігання, що внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання до дати набрання чинності Законом № 3817, та без прийняття територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, рішення про внесення таких місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання після набрання чинності  Законом № 3817.

Щодо питання 3

Згідно із п.п. 230.1.1 п. 230.1 ст. 230 Кодексу акцизні склади, на території яких виробляється спирт етиловий, у тому числі біоетанол, повинні бути обладнані:

на кожному місці отримання та відпуску спирту етилового неденатурованого, розташованому на акцизному складі, витратомірами-лічильниками спирту етилового, що призначені для безперервного вимірювання, запам’ятовування, фіксування та відображення в електронній формі даних про обсяг отримання або відпуску спирту етилового в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведеного до температури 20° C (далі - витратомір-лічильник спирту етилового), зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового;

на кожному місці отримання та відпуску спирту етилового денатурованого, у тому числі біоетанолу, розташованому на акцизному складі, масовими витратомірами, що призначені для безперервного вимірювання, запам’ятовування, фіксування та відображення в електронній формі даних про обсяг отримання та/або відпуску спирту етилового денатурованого, у тому числі біоетанолу, у кілограмах (далі - масовий витратомір), зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.

Відповідно до п. 5 Вимог до обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування спирту етилового, затверджених Постановою № 77 розпорядники акцизних складів, на території яких виробляється спирт етиловий, зобов’язані встановити та зареєструвати всі встановлені на акцизних складах витратоміри - лічильники спирту етилового та масові витратоміри на кожному місці отримання та відпуску спирту етилового в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників обсягу виробленого спирту етилового, надіслати контролюючому органу технологічну схему їх встановлення, формувати та подавати контролюючому органу дані про обсяг обігу спирту етилового відповідно до підпункту 230.1.1 пункту 230.1 статті 230 Кодексу.

Порядок роботи представників контролюючих органів на акцизних складах та податкових постах, що утворюються на території підприємств, де виробляється продукція з використанням спирту етилового та біоетанолу, які отримуються за нульовою ставкою акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 9.

Згідно із п.п. 229.1.8 п. 229.1 ст. 229 Кодексу суб’єкти господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції, визначеної у підпунктах «д» - «ж» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Кодексу, зобов’язані, зокрема, обладнати кожне місце отримання та місце відпуску у виробництво спирту етилового неденатурованого витратомірами-лічильниками обсягу виробленого спирту етилового, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового,  обладнати кожне місце отримання та місце відпуску у виробництво спирту етилового денатурованого масовими витратомірами, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.

Враховуючи викладене, постійний безпосередній контроль за використанням біоетанолу здійснює представник контролюючого органу на податковому посту.  Обов’язок реєстрації акцизного складу, обладнання його витратомірами-лічильниками спирту етилового та масовими витратомірами стосується платників акцизного податку з реалізації спирту етилового. Вимоги щодо обладнання витратомірами-лічильниками спирту етилового та масовими витратомірами поширюються також на суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції, визначеної у підпунктах «д» - «ж» п.п. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 Кодексу. Вимоги          Постанови № 77 щодо встановлення масових витратомірів не поширюються на підприємства, які використовують біоетанол для виробництва пального.

Щодо питання 4

Згідно з ст. 212 Кодексу платниками акцизного податку, зокрема, є:

особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів у разі порушення таких умов (п.п. 212.1.7 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий (п.п. 212.1.15           п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст.14 Кодексу реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Поняття «реалізація спирту етилового» застосовується виключно для суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового.

Виробництво підакцизних товарів (продукції) - технологічний процес, в тому числі змішування, здійснення якого внаслідок зміни форми, властивостей або складу сировини, напівфабрикатів або готової продукції призводить до отримання підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), надання таким товарам інших властивостей, що призводить або не призводить до збільшення обсягів таких товарів (п.п. 14.1.28¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Згідно із п.п. 14.1.176 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий вексель, авальований банком (податкова розписка), - простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений        статтями 225, 229 Кодексу.

Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового для виробництва продукції, визначеної в підпункті 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Кодексу, поданого векселедержателю у формі електронного документа відповідно до законодавства  (абзац перший підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 Кодексу).

Відповідно до п.п. 229.1.17 п. 229.1 ст. 229 Кодексу у разі нецільового використання суб’єктами господарювання спирту етилового та біоетанолу, що отримані як сировина для виробництва продукції, зазначеної в п.п. 229.1.1         п. 229.1 ст. 229 Кодексу, з таких суб’єктів справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням спирту етилового та біоетанолу та ставки акцизного податку, передбаченої п. 215.3     ст. 215 Кодексу, збільшеної в 1,5 раза.

Оскільки поняття «реалізація спирту етилового» застосовується виключно для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового, а Товариство не є виробником спирту етилового, у нього відсутній обов’язок реєструватись платником акцизного податку з реалізації спирту етилового.

Водночас, у разі недотримання умов цільового використання спирту етилового та біоетанолу, що отримані за нульовою ставкою акцизного податку  як сировина для виробництва продукції, зазначеної в п.п. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 Кодексу, Товариству необхідно сплатити акцизний податок з обсягів спирту етилового та біоетанолу, цільове використання яких не підтверджено. Крім того, у такому випадку з Товариства справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням спирту етилового та біоетанолу та ставки акцизного податку, передбаченої п. 215.3     ст. 215 Кодексу, збільшеної в 1,5 раза.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).

 

________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.