Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.09.2024 р. № 4572/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду зверненнящодо нарахування ПДВ при отриманні плати за нейтральність і, з урахуванням висновків Верховного Суду, що містяться у постанові по справі
№ … (далі –Постанова),керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є операторомгазотранспортної системи (далі – оператор ГТС) іздійснює діяльність з транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб.

Кодексом газотранспортної системи (далі – Кодекс ГТС) передбачено сплату оператором ГТС замовнику послуг транспортування природного газу або стягнення із замовника послуг транспортування природного газу плати за нейтральність балансування.

Верховний Суд у Постанові дійшов висновку, що плата за нейтральність балансування не є платою за товари/послуги; нейтральність балансування не є товаром або послугою, що виробляється або надається на ринку природного газу.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи відповідає плата за нейтральність балансування для цілей оподаткування ПДВ визначенню «постачання товарів»?;

02) чи відповідає плата за нейтральність балансування для цілей оподаткування ПДВ визначенню «постачання послуг»?;

3) чи є плата за нейтральність балансування об’єктом оподаткування ПДВ у розумінні пункту 185.1 статті 185 ПКУ?;

4) чи включається плата за нейтральність балансування до бази оподаткування ПДВ відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Статтею 5 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України визначено Кодексом ГТС.

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТСплата за нейтральність балансування ‑ плата, яка дорівнює різниці між коштами, які були отримані оператором газотранспортної системи або підлягають виплаті оператору газотранспортної системи, та коштами, які були сплачені оператором газотранспортної системи або підлягають виплаті оператором газотранспортної системи у зв’язку з діями, пов’язаними з балансуванням газотранспортної системи, що має бути стягнута оператором газотранспортної системи із замовника послуг транспортування або виплачена оператором газотранспортної системи замовнику послуг транспортування.

Балансування системи – діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування.

Небаланс ‑ різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації.

Плата за добовий небаланс ‑ це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу.

Згідно з пунктами 1-3 глави 8розділу ХІV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи не повинен отримувати фінансову вигоду або зазнавати фінансових втрат унаслідок сплати та отримання плати за добовий небаланс, витрат за вчинення балансуючих дій, пов’язаних зі своєю діяльністю з балансування.

З метою забезпечення принципів нейтральності балансування, які визначені у пункті 1 глави 8 розділу ХІV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи щомісячно розраховує плату за нейтральність балансування, здійснює оплату замовнику послуг транспортування природного газу або стягує кошти із замовника послуг транспортування природного газу у порядку, визначеному главою 8 розділу ХІV Кодексу ГТС.

Розмір коштів, які підлягають оплаті оператором газотранспортної системи замовникам послуг транспортування або оплаті замовниками послуг транспортування оператору газотранспортної системи, визначається як різниця між коштами, які були отримані оператором газотранспортної системи або підлягають оплаті оператору газотранспортної системи (у тому числі у випадках розгляду спору в суді), та коштами, які були оплачені оператором газотранспортної системи або підлягають виплаті внаслідок здійснення оператором газотранспортної системи балансуючих дій протягом газового місяця. При цьому враховуються інші витрати та доходи оператора газотранспортної системи у порядку, встановленому цією главою.

Плата за нейтральність балансування визначається в порядку та за формулою, визначеними пунктом 6 глави 8 розділу ХІV Кодексу ГТС.

Частинами п’ятою та шостою статті 13 Закону України від 2 червня
2016 року№ 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (зі змінами та доповненнями) встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У Постанові, прийнятійза результатом розгляду у касаційному порядку адміністративної справиза позовом суб’єктів господарювання до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), про визнання протиправною та нечинною постанови НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493 «Про затвердження Кодексу газотранспортної системи (ГТС)», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2015 року за № 1378/27823, в частині глави 8 Розділу XIV Кодексу ГТС, зокрема, зазначено:

«Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняття та введення в дію глави 8 розділу XIV Кодексу ГТС в редакції постанови № 370 «Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕКП» від 11 лютого 2020 року є протиправним, суперечить вимогам законодавства та безпосередньо порушує права та законні інтереси позивачів, як учасників ринку природного газу. Зокрема, відповідачем не затверджена методологія розрахунку плати за нейтральність, а формула, що визначена в розділі глави 8 розділу XIV Кодексу ГТС, не містить чіткої та однозначної методики розрахунку розміру витрат та доходів оператора ГТС, що дає змогу відповідачу штучно впливати на розмір ставки плати за нейтральність балансування.».

Постановоюкасаційну скаргу залишено без задоволення
з урахуванням, зокрема, наступних висновків, наведених у
Постанові: «…метою запровадження плати за нейтральність є недопущення ситуації отримання оператором ГТС фінансової вигоди або понесення фінансових втрат внаслідок стягнення та здійснення плати за добовий небаланс, плати за небаланс протягом доби, плати за вчинення балансуючих дій та інших видів плати, пов`язаних зі своєю діяльністю з балансування. При цьому … НКРЕКП встановлює або затверджує та оприлюднює методологію розрахунку плати за нейтральність балансування, що включає, зокрема визначення принципів, формул, строків та інших умов здійснення розрахунку такої плати.

На цій підставі колегія суддів доходить висновку, що плата за нейтральність балансування не є платою за товари чи послуги та не впливає на формування тарифів на такі товари чи послуги, що виробляються або надаються на ринку природного газу суб`єктами природних монополій та іншими суб`єктами господарювання, у розумінні пункту 13 частини першої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та статей 12, 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», а тому на правила розрахунку плати за нейтральність балансування вимоги зазначених норм законів не поширюються, зокрема у частині обов’язку НКРЕКП самостійно визначати конкретні розміри цієї плати.

Такі висновки Суду ґрунтуються на наступному: 1) плата за нейтральність балансування не є сталою або відносно сталою величиною, оскільки залежить від розміру отриманих або сплачених оператором ГТС сум коштів у зв`язку із здійсненням заходів з балансування, що виключає можливість встановлення єдиної державної регульованої ціни до такої плати; 2) нейтральність балансування не є товаром або послугою, що виробляється або надається на ринку природного газу, оскільки така плата є балансуючим фактором для Оператора ГТС з метою уникнення ситуації щодо створення фінансової вигоди або понесення фінансових витрат внаслідок стягнення та здійснення плати за добовий небаланс, плати за вчинення балансуючих дій; 3) НКРЕКП щодо послуг балансування наділена повноваженнями законами України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та «Про ринок природного газу» на затвердження умов та правил балансування, як частини Кодексу ГТС, а не на встановлення державної регульованої ціни як плати за нейтральність балансування…».

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V,  підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості, до складу якої включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, інших зазначених вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, а також з урахуванням висновків Верховного Суду, наведених у Постанові, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 2

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у
Постанові, нейтральність балансування не є товаром або послугою, що виробляється або надається на ринку природного газу, а плата за нейтральність балансування не є платою за товари/послуги.

Статтею 36 ПКУ встановлено, що платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Щодо питань3, 4

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Отже, якщо нейтральність балансування не є товаром або послугою, і плата за нейтральність балансуванняне є платою за товари/послуги, то кошти, отримані платником податку як плата за нейтральність балансування, до бази оподаткування ПДВ такого платника податку не включаються та податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з суми таких коштів не нараховуються.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).