Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.09.2024 р. № 4612/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (   ), щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомляє, що є фізичною особою – підприємцем спрощеної системи оподаткування третьої групи, здійснює види діяльності за КВЕД (   ) та (   ).

У 2022 році вимушено переселилася до Польщі. З вересня 2022 року платник податків мала трудові відносини з міжнародними гуманітарними організаціями, де надавала психологічну допомогу для громадян України, які перебували в центрах тимчасового захисту на території Польщі.

(   ) року платником податків було зареєстровано підприємницьку діяльність в Польщі.

Сплата податків з доходів, отриманих у Польщі, в Україні не здійснювалась.

Звітність та сплата податків згідно з відкритою підприємницькою діяльністю в Польщі проводились в повному обсязі відповідно до законодавства Польщі. Сплата податків з доходів фізичної особи – підприємця, отриманих в Україні, у Польщі не здійснювалась.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи повинна платник податків задекларувати в Україні доходи, отримані в Польщі? Якщо так, то який порядок декларування таких доходів: у якій декларації, в якому рядку повинна бути відображена сума доходу, отримана в Польщі, якою є ставка оподаткування цих доходів; за який період та у які терміни повинна бути подана декларація?

2. Якщо платник податків повинна задекларувати в Україні доходи, отримані в Польщі, то чи повинна платник податків сплатити в Україні податки з таких доходів у випадку коли у Польщі податки з цих доходів вже сплачені? Якщо ні, то який документ необхідно додати до декларації як підставу для не сплати податків в Україні?  Якщо так, то у який термін необхідно сплатити податки?

3. Чи встановлена Кодексом відповідальність у разі якщо доходи, які отримано платником податків у Польщі, в Україні не декларувались (для випадку коли повинні були декларуватись), та податки з таких доходів не сплачувались (для випадку коли повинні були сплачуватись)? Якщо відповідальність встановлена Кодексом, то у якому розмірі та у які терміни повинні бути сплачені відповідні штрафні санкції (пеня)?

Щодо першого – другого питань

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Кодексу (п.1.1 ст. 1 Кодексу).

Встановлення резидентського статусу фізичної особи є визначальним для з'ясування порядку оподаткування доходів такої особи згідно з нормами Кодексу.

Відповідно до п.п. «в» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фізичні особи, які не є резидентами України, вважаються нерезидентами.

Поняття «резидент» та умови набуття платником податку статусу резидента України встановлено п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зокрема достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

При цьому самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, оскільки фізична особа зареєстрована в України як самозайнята особа, а саме фізичною особою – підприємцем, то у розумінні положень п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу це є достатньою підставою для визнання такої особи резидентом України.

Одночасно зауважуємо, що для підтвердження статусу резидента України у фізичної особи є можливість отримати довідку-підтвердження статусу податкового резидента України (далі - Довідка), яка діє протягом календарного року.

Форма Довідки та порядок підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів затверджені наказом Міністерства фінансів України
від 19.08.2022 № 248.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 Кодексу).

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп встановлено ст. 292 Кодексу, згідно з п. 292.1 якої доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Відповідно до п. 292.5 ст. 292 Кодексу дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено ст. 296 Кодексу.

Так, відповідного до п. 296.3 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Податкова декларація платника єдиного податку складається наростаючим підсумком з урахуванням норм п.п. 296.5 і 296.6 ст. 296 Кодексу (п. 296.7
ст. 296 Кодексу).

Таким чином, якщо кошти, отримані Вами на території Республіки Польщі, не пов’язані зі здійснення зовнішньоекономічної діяльності в межах обраних видів діяльності,то такі кошти оподатковуються як іноземний дохід за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податків є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є, зокрема іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Порядок оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу;

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 Кодексу;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11¹ ст. 170 Кодексу.

Згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

Відповідно до п.п. 170.11.4 п. 170.11 ст. 170 Кодексу сума податку з іноземного доходу платника податку – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Також зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»   Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»   Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 якої платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок  з таких доходів.

При цьому особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Відповідно до п. 13.3 ст. 13 Кодексу доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень Кодексу чи міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

При цьому суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом (п. 13.4 ст. 13 Кодексу).

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі - Декларація) передбачено ст. 179 Кодексу.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб - до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Фізична особа зобов'язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Форму Декларації та інструкцію щодо її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зі змінами (далі - Інструкція).

Відповідно до п.п. 12 п. 2 розділу III Інструкції у розділі II Декларації «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» у рядку 10.10 Декларації вказується сума іноземних доходів, розмір яких визначається відповідно до п. 170.11 ст. 170 розділу IV Кодексу.

У графі 3 рядка 10.10 Деклараціївказується сума іноземних доходів, перерахована у гривнях, з урахуванням норм п. 164.4 ст. 164 розділу IV Кодексу.

У графі 6 рядка 10.10 Деклараціївказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за ставкою, визначеною ст. 167 розділу IV Кодексу.

У графі 7 рядка 10.10 Деклараціївказується сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 1,5 відсотка, визначеною п.п. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з п.п. 6 п. 5 розділу III Інструкції у розділі V Декларації «Податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб / військового збору» у рядку 18 Деклараціївказується сума податків, сплачених за кордоном, на яку платник податку має право зменшити суму річного податкового зобов'язання згідно з
п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу.

Значення рядка 18 Деклараціїне має перевищувати значення рядка 13 розділу V Декларації. При цьому у рядку 13 вказується загальна сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, яка дорівнює значенню графи 6 рядка 10 розділу II Декларації «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу».

Слід зазначити, що заповнювати окремі додатки до Декларації при отриманні іноземного доходу не потрібно.

Крім того, у рядку 11.1 розділу III Декларації «Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу» вказується загальний обсяг доходу фізичної особи - платника єдиного податку, отриманого від провадження господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування згідно з розділом XIV Кодексу, станом на кінець звітного (податкового) року (п.п. 1 п. 3 розділу III Інструкції).

Щодо третього питання

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Кодексу неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Крім того, згідно зі ст. 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення в (далі – КупАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Наслідки порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання передбачені у ст. 124 Кодексу.

 Згідно з п. 124.1 ст. 124 Кодексу, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів фізичних осіб можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.