Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.09.2024 р. № 4619/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Регіонального відділення щодо визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при перерахуванні оператором електронного майданчика гарантійного внеску на рахунок органу приватизації, сплаченого учасником електронного аукціону, якого в подальшому визнано переможцем такого аукціону, та, керуючись статтею 52 глави 3  розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Регіональному відділенню у органах Державної казначейської служби України відкрито рахунки за такими субрахунками: 3555 «Рахунки для зарахування коштів від приватизації майна» (далі – рахунки 3555) для зарахування коштів, одержаних від приватизації державного майна, від відчуження комунального майна та інших надходжень, безпосередньо пов’язаних з процесом приватизації, окремо для кожного бюджету; 3552 «Депозитні рахунки розпорядників та одержувачів бюджетних коштів» (далі – рахунки 3555) для зарахування надходжень гарантійних внесків від покупців для участі в аукціоні з приватизації державного майна.

В зверненні описано наступні етапи перерахунку гарантійного внеску:

1)        сплата учасником гарантійного внеску на рахунок оператора електронної системи;

2)        перерахування оператором частини гарантійного внеску переможця аукціону (після вирахування винагороди) на депозитні рахунки Регіонального відділення;

3)        очікування Регіональним відділенням здійснення оплати переможцем аукціону за об’єкт приватизації або настання наслідків передбачених частиною дев’ятою статті 14 Закону України від 18 січня
2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі – Закон № 2269):

- у випадку сплати покупцем коштів за об’єкт приватизації та/або його частини – перерахування гарантійного внеску із депозитного рахунку Регіонального відділення на рахунок для зарахування коштів від приватизації майна;

- у випадку несплати коштів за об’єкт приватизації та/або не укладання договору купівлі-продажу – Регіональне відділення складає відповідні акти, не повертає гарантійний внесок покупцю та перераховує його до відповідного бюджету.

На переконання Регіонального відділення, гарантійний внесок в умовах малої приватизації спочатку виконує лише функцію засобу забезпечення, і підлягає оподаткуванню лише в момент його перерахування із депозитного рахунку 3552 на рахунок для зарахування коштів від приватизації 3555.

Інформуючи про зазначене, Регіональне відділення просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: чи вірно визначати дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ як дату зарахування коштів на рахунки для зарахування коштів від приватизації майна 3555?

Статтею 5 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим регулюються Законом № 2269.

Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об’єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 432 (далі – Порядок № 432).

Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону № 2269 оператор електронного майданчика – юридична особа, що має право використовувати електронний майданчик та діє відповідно до договору, укладеного з Адміністратором електронної торгової системи, істотні умови якого визначаються Кабінетом Міністрів України.

Органи приватизації – Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, органи приватизації територіальних громад (пункт 20 частини першої статті 1 Закону № 2269).

Гарантійний внесок – сума коштів, яка вноситься потенційним покупцем об’єкта приватизації для забезпечення виконання його зобов’язання щодо участі в аукціоні у вигляді грошових коштів або банківської гарантії (пункт 10 частини першої статті 1 Закону № 2269).

Для участі в електронному аукціоні особа, яка має намір взяти участь у електронному аукціоні, зокрема, сплачує реєстраційний та гарантійний внески на рахунок оператора електронного майданчика, через який подається заява на участь у приватизації (частина одинадцята статті 14 Закону № 2269 та пункти 81, 104 Порядку № 432).

Правила продажу об’єктів малої приватизації визначено статтею 15 Закону № 2269, відповідно до частини сьомої якої після закінчення аукціону сплачений потенційними покупцями гарантійний внесок повертається потенційним покупцям, які не стали переможцями аукціону. Переможцю аукціону гарантійний внесок, за вирахуванням плати за участь у електронному аукціоні, зараховується під час розрахунку за об'єкт приватизації.

Згідно пункту 106 Порядку № 432 оператор електронного майданчика перераховує на казначейський рахунок, зазначений органом приватизації в інформаційному повідомленні, сплачений гарантійний внесок переможця електронного аукціону (за вирахуванням плати за участь в електронному аукціоні) протягом п’яти робочих днів з дня опублікування протоколу про результати електронного аукціону в електронній торговій системі в рахунок оплати ціни продажу об’єкта приватизації переможцем.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996- XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 188.1 статті 188 ПКУ встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших вищезазначених нормативно-правових актів, опису питань та інформації, наданої у зверненні і додатках до нього, ДПС повідомляє.

Податкові зобов’язання з ПДВ визначаються за правилами, встановленими статтею 187 розділу V ПКУ.

Так, на дату перерахування оператором електронного майданчика гарантійного внеску, сплаченого потенційним покупцем, якого надалі було визнано переможцем аукціону, продавцю об’єкта малої приватизації (незалежно від того, на який рахунок органу приватизації перераховуються такі кошти) в рахунок оплати ціни продажу об’єкта малої приватизації, постачальник (орган приватизації) зобов’язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ виходячи із суми отриманих коштів за таким платежем та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

При здійсненні покупцем остаточного розрахунку за придбаний на аукціоні об’єкт малої приватизації, передача якого ще не відбулась, на дату отримання таких коштів від покупця продавець зобов’язаний скласти окрему податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

У разі, якщо передача об’єкта малої приватизації покупцю відбувається до проведення остаточного розрахунку, податкова накладна складається продавцем на дату такої передачі/відвантаження (на різницю між вартістю відвантаженого покупцю товару та сумою гарантійного внеску, зарахованого в оплату об’єкта малої приватизації).

Такі податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН, є підставою для покупця (платника ПДВ) на включення зазначених в них сум ПДВ до складу податкового кредиту (за умови дотримання інших правил формування податкового кредиту).

Отже, у викладеній у зверненні ситуації Регіональне відділення (продавець) повинно було скласти на Товариство (покупця) та зареєструвати в ЄРПН дві податкові накладні:

одну – на дату зарахування на рахунок Регіонального відділення оператором електронного майданчику суми гарантійного внеску в рахунок оплати покупцем придбаного на аукціоні Об’єкту;

іншу – на дату отримання від Товариства коштів у якості остаточного платежу за придбаний на аукціоні Об’єкт.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).