Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.09.2024 р. № 4634/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно ліцензування діяльності з пальним, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомляє, що має ліцензії:

на право роздрібної торгівлі пальним (термін дії до 01.07.2024);

на право оптової торгівлі пальним, за наявності місця оптової торгівлі (термін дії до 01.07.2024);

на право зберігання пального (термін дії до 30.07.2024).

Товариство зазначає, що ГУ ДПС у області листами від 02.07.2024  повідомило, що ліцензія Товариства на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі терміном дії до 01.07.2024, та ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним терміном дії до 01.07.2024, вважаються діючими до 10.09.2024.

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

1. Чи потрібно Товариству протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів,  біоетанолу,  алкогольних  напоїв,  тютюнових  виробів,  тютюнової

сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) подавати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку визначеному частиною шостою перехідних положень Закону № 3817?

2. У разі, якщо Товариству необхідно подавати заяви про отримання вищезазначених ліцензій, то в порядку якого закону необхідно подавати заяви та відповідний перелік документів:

Чи згідно ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481)?

Чи згідно ст.43 Закону № 3817?

Чи потрібно Товариству подавати документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію, якщо нерухомість введено в експлуатацію та набуто у власність до 2011 року?

Щодо питання 1

З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон № 3817-ІХ, крім окремих його норм, зокрема, розділу VІІ «Ліцензування» Закону № 3817, який набирає чинності та вводиться в дію з 01 січня 2025 року (крім пунктів 22, 23 і 25 частини другої статті 46, статті 49).

При цьому, пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон № 481 втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Відповідно до пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення»               Закону № 3817 суб’єкт господарювання, який починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України

«Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зобов’язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому цей Закон набрав чинності:

подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному                Законом № 481;

сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, або до дня отримання нової ліцензії.

Згідно з пунктом 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 суб’єкт господарювання, який у період, визначений абзацом першим цього пункту (починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом), здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої не закінчився у такий період, але за якою не сплачено чергові платежі, зобов’язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Тобто з 27.07.2024 положення ст. 18 Закону № 481 щодо дії ліцензій, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії, не застосовуються як такі, що суперечать положенням Закону № 3817.

Пунктом 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 встановлено, що у разі невиконання суб’єктом господарювання протягом визначеного цим пунктом періоду вимоги щодо сплати чергових платежів ліцензія, строк дії якої закінчився у період, визначений абзацом першим цього пункту, визнається недійсною з дати закінчення строку її дії, а господарська діяльність, яку провадив суб’єкт господарювання після закінчення строку дії ліцензії, визнається такою, що провадилася без наявності ліцензії, з відповідним застосуванням до суб’єкта господарювання фінансових санкцій, визначених Законом № 481.

Відповідно до частини другої ст. 17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень;

роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

Оскільки строк дії ліцензії Товариства на право оптової торгівлі пальним, за наявності місця оптової торгівлі, та ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним закінчився 01.07.2024, тобто у період, визначений абзацом першим пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817, у Товариства виникає обов’язок протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон:

подати заяви про отримання нових ліцензій на право провадження відповідних видів господарської діяльності;

сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензії на право провадження відповідних видів господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії

до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, або до дня отримання нових ліцензій.

Разом з цим, оскільки строк дії ліцензії на право зберігання пального не закінчився у період, визначений абзацом першим пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817, у Товариства виникає обов’язок щодо отримання у порядку, визначеному Законом № 481, нової ліцензії на право зберігання пального за таким місцем провадження діяльності з дня, наступного за останнім днем дії попередньої ліцензії.

Щодо питання 2

До 1 січня 2025 року порядок отримання ліцензій на право оптової торгівлі пальним, на право роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального регламентується ст. 15 Закону № 481.

Ліцензії на всі види діяльності, передбачені ст. 15 Закону № 481, видаються за умови обов’язкової реєстрації об’єкта оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Кодексу (частина друга статті 15 Закону № 481).

Згідно із частиною сорок другою статті 15 Закону № 481 для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Згідно з частиною сорок п’ятою статті 15 Закону № 481 у разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.

Отже, статтею 15 Закону № 481 встановлено вичерпний перелік документів, які суб’єкту господарювання необхідно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, для отримання ліцензій на право оптової, роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального. При цьому у статті 15 Закону № 481 відсутні будь-які виключення, які б дозволили суб’єкту господарювання не подавати до контролюючого органу зазначені у переліку документи (або один з них).

Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 28 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» зі змінами власники та користувачі об’єктів архітектури зобов’язані зберігати комплект проектної документації, за якою збудовано об’єкт архітектури, та паспорт об’єкта, та передавати цю документацію новому власнику.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 960 «Питання Державної інспекції архітектури та містобудування» функції з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду виконує Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).