Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.09.2024 р. № 4651/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю(далі – Товариство-1) щодо нарахування та сплати єдиного податку четвертої групи за земельні ділянки, якінадані в суборенду та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство-1 повідомило, що є платником єдиного податку четвертої групи тавикористовує у своїй діяльності землі сільськогосподарського призначення, що перебувають у тимчасовому платному користуванні на правах оренди та/або суборенди.

При цьому, частина земель знаходиться в користуванні Товариства-1 на праві суборенди – не витребувані сільськогосподарські земельні ділянки, передані сільською радою в оренду іншому платнику єдиного податку четвертої групи(далі – Товариство-2), яке, в свою чергу, передало земельні ділянки в суборенду Товариству-1, яке є фактичним користувачем цих ділянок.

При цьому, положеннями п.п. 295.9.6 п. 295.9 ст. 295 Кодексу передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи у разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації. У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується.

Водночас, п. 292¹.1 ст. 292¹ Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Тобто, з редакції вищезазначених пунктів Кодексу не можна зробити однозначний висновок, хто саме повинен нараховувати та сплачувати єдиний податок четвертої групи - орендар, чи суборендар, що не дає змоги чітко визначити, як саме в даному випадку повинно діяти Товариство-1 щодо нарахування та сплати зазначеного податку.

Товариство-1просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання: яке саме підприємство в даному випадку повинне нараховувати та сплачувати єдиний податок четвертої групи за такі земельні ділянки – Товариство-2, як орендар або Товариство- 1, як суборендар.

 

Щодо зазначеного питання

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до абзацу першого п. 292¹.1 ст. 292¹Кодексу об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Об'єктом оподаткування єдиним податком четвертої групи є, зокрема, земельні ділянки, отримані на умовах суборенди.

Частиною першою ст. 93 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із частиною першою ст. 6 Закону України "Про оренду землі" від
06 жовтня 1998 року № 161-XIV (далі – Закон № 161) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (частинап'ята ст. 6 Закону № 161).

Статтями 125, 126 Земельного кодексу  встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"від 01 липня 2004 року № 1952-IV  (далі – Закон № 1952).

Відповідно до частини першої ст. 8 Закону № 161орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Згідно з абзацом сьомим п. 2 частини першої ст. 4 Закону № 1952 державній реєстрації прав підлягають, зокрема, права оренди (суборенди) земельної ділянки.

Таким чином, якщо платник єдиного податку четвертої групи
(Товариство-2) передає земельні ділянки сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в користування іншому суб’єктугосподарювання (Товариству-1) та здійснює державну реєстраціюпередачіправа користування такими земельними ділянками, то Товариство-1, яке фактично використовує ці ділянкина праві користування,включає до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи такі орендовані площі земельних ділянок.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).