Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.09.2024 р. № 4661/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення приватного акціонерного товариства  (далі – Товариство) з питань практичного застосування окремих норм законодавства щодо строків дії ліцензій та отримання нових ліцензій, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство має ліцензію на право виробництва пального. Термін дії ліцензії на право виробництва пального до 21.08.2024.

Для отримання ліцензії на право виробництва пального Товариством 26.06.2024 був надісланий до ДПС лист з пакетом документів на отримання ліцензії на право виробництва пального. У зверненні Товариства зазначено перелік надісланих документів.

09.08.2024 Товариством отриманий лист від ДПС про відмову у видачі ліцензії на право виробництва пального, у зв’язку з ненаданням Товариством відповідно до вимог ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) документів, які є обов’язковими для видачі ліцензії.

13.08.2024 Товариством був надісланий до ДПС лист з новим пакетом документів, який включав у себе заяву, в якій зазначено адресу місця виробництва пального та копії документів, перелік яких зазначено у зверненні Товариства.

У зв’язку з набранням 27 липня 2024 року чинності Закону України         від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) та діючих на сьогодні норм Закону № 481,

Товариство запитує:

1.-Чи правильно Товариство розуміє, що у нього є час подати заявку протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому Закон № 3817 набрав чинності, тобто до 31.10.2024?

2.-Так як Товариством було подано 26.06.2024 та 13.08.2024 до ДПС дві заяви на отримання ліцензії на право виробництва пального, на Товариство не поширюється положення п. 5 частини другої ст. 73 Закону № 3817, згідно з якими на суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за виробництво пального без наявності ліцензії – 165 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на   1 січня звітного (податкового) року?

3.-Якщо акти здачі-приймання, вказані в листі від 12.08.2024, не підпадають під поняття абзацу першого частини одинадцятої ст. 3 Закону        № 481 технологічна документація (стандарти, регламенти, технологічні інструкції), що стосується виробництва та зберігання пального), то яким документом їх можливо замінити, враховуючи строк зберігання для первинних документів, що фіксують факт виконання господарських операцій?

 

Щодо питання 1, 2

 

З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон № 3817, крім окремих його норм, зокрема, розділу VІІ «Ліцензування» Закону № 3817 (крім пунктів 22, 23 і 25 частини другої статті 46, статті 49), який набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року.

При цьому, п. 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон № 481 втрачає чинність з 1 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Основні вимоги до виробництва пального визначено ст. 26 Закону № 3817. Згідно з частиною першою ст. 26 Закону № 3817 виробництво пального здійснюється суб’єктами господарювання за умови наявності ліцензії на право виробництва пального.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону № 481 до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному Законом № 3817.

Згідно з пунктом 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 суб’єкт господарювання, який у період, визначений абзацом першим цього пункту (починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»                           від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом), здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої не закінчився у такий період, але за якою не сплачено чергові платежі, зобов’язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Тобто з 27.07.2024 положення ст. 18 Закону № 481 щодо дії ліцензій, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії, не застосовуються як такі, що суперечать положенням Закону № 3817.

Отже, якщо Товариство у період, визначений абзацом першим пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817, здійснювало господарську діяльність на підставі ліцензії на право виробництва пального, строк дії якої не закінчився у такий період, але за якою не сплачено чергові платежі, Товариству необхідно протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право виробництва пального.

Оскільки строк дії ліцензії не закінчився у період, визначений абзацом першим пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817, у Товариства виникає обов’язок щодо отримання у порядку, визначеному Законом № 481, нової ліцензії на право виробництва пального за таким місцем провадження діяльності з дня, наступного за останнім днем дії попередньої ліцензії.

Пунктом 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» визначено, що у разі невиконання суб’єктом господарювання протягом визначеного цим пунктом

періоду вимоги щодо сплати чергових платежів, зокрема, господарська діяльність, яку провадив суб’єкт господарювання після закінчення строку дії ліцензії, визнається такою, що провадилася без наявності ліцензії, з відповідним застосуванням до суб’єкта господарювання фінансових санкцій, визначених Законом № 481 (відповідно до частини другої ст. 17 Закону № 481 у разі виробництва пального без наявності ліцензії до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів – 1000000 гривень).

У разі, якщо з дня, наступного за останнім днем дії попередньої ліцензії (термін дії якої закінчився після набрання чинності Закону № 3817), суб’єкт господарювання не отримав нової ліцензії на право виробництва пального, до такого суб’єкта господарювання відповідно до п. 5 частини другої ст. 73 Закону № 3817 застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за виробництво пального без наявності ліцензії - 165 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

 

Щодо питання 3

 

До 1 січня 2025 року порядок отримання ліцензії на виробництво пального регламентується ст. 3 Закону № 481.

Ліцензії на всі види діяльності, передбачені ст. 3 Закону № 481, видаються за умови обов’язкової реєстрації об’єкта оподаткування відповідно до вимог                 п. 63.3 ст. 63 Кодексу (частина п’ята статті 3 Закону № 481).

Згідно з частиною шостою ст. 3 Закону № 481 ліцензії на право виробництва пального видаються, анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до частини одинадцятої ст. 3 Закону № 481 для отримання ліцензії на право виробництва пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт для виробництва пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці виробництва пального, необхідних для виробництва та зберігання пального;

документ, що підтверджує акредитацію випробувальної лабораторії з визначення показників якості пального, виданий уповноваженим органом, та договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;

технологічна документація (стандарти, регламенти, технологічні інструкції), що стосується виробництва та зберігання пального;

технічні умови щодо виробництва пального заданої якості, які повинні відповідати вимогам технічних регламентів та національним стандартам з якості пального.

Згідно з частиною чотирнадцятою ст. 3 Закону № 481 у разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.

Отже, ст. 3 Закону № 481 встановлено вичерпний перелік документів, які суб’єкту господарювання необхідно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, для отримання ліцензії на право виробництва пального. При цьому у ст. 3 Закону № 481 відсутні будь-які виключення, які б дозволили суб’єкту господарювання не подавати до контролюючого органу зазначені у переліку документи (або один з них) у зв’язку з відсутністю або втратою таких документів.

Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 28 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» зі змінами власники та користувачі об’єктів архітектури зобов’язані зберігати комплект проектної документації, за якою збудовано об’єкт архітектури, та паспорт об’єкта, та передавати цю документацію новому власнику.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 960 «Питання Державної інспекції архітектури та містобудування» функції з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду виконує Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.