Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.10.2024 р. № 4675/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку заповнення податкової накладної та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство продає нежитлову будівлю та окремим договором благоустрій території навколо будівлі.

Також у зверненні зазначено, що благоустрій території складається з таких елементів як розроблення ґрунту, улаштування основи з щебеню та брукованих вимощувань, установлення бордюрів та поребриків, облаштування стоянки для автомобілів та інше. Оскільки понесені витрати на благоустрій території навколо нежитлової будівлі спричинили зміни якісних характеристик земельної ділянки, яка перебуває в оренді Товариства, такі елементи благоустрою були обліковані як новий окремий об’єкт основних засобів «Благоустрій території» на субрахунку 103 «Будівлі і споруди». У зв’язку з продажем такого об’єкту Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання: який код зазначати у податковій накладній, а саме код товару з згідно з УКТ ЗЕД чи код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Згідно зі статтею 1 та частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996), фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку, який у свою чергу є процесом виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту (частина друга статті 6 Закону № 996).

Підпунктом 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що товари це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються статтею 201 Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307).

Пунктом 201.1 статті 201 Кодексу визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» – «л» пункту 201.1 статті 201 Кодексу, зокрема такими реквізитами є:

опис (номенклатура) товарів / послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів / послуг);

код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП); платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до підпункту 2 пункту 16 Порядку № 1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів / послуг, а саме:

до графи 3.1 – код товару згідно з УКТ ЗЕД, заповнюється у разі постачання товару;

до графи 3.3 – код послуги згідно з ДКПП, заповнюється у разі постачання послуги.

Отже, у разі якщо при продажу нежитлової будівлі продається також благоустрій території навколо такої будівлі, що обліковується в бухгалтерському обліку як товар, то при його продажу у розділі Б податкової накладної заповнюється графа 3.1 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД».

Водночас, платник податку при складанні податкової накладної за операціями з постачання товарів самостійно визначає відповідність таких товарів певному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД, керуючись Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про митний тариф України», а у разі якщо товари не класифікуються за жодним кодом згідно з УКТ ЗЕД – Довідником умовних кодів товарів, який розміщений на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/288992.html.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).