Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення Акціонерного товариства (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм законодавства стосовно ліцензій, місця провадження діяльності яких знаходяться на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство у 2019 році отримало 7 ліцензій на право зберігання пального, термін дії яких до 01.07.2024 та 17.07.2024, за місцями зберігання, що знаходяться на тимчасово окупованій території України. Для отримання ліцензій на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) Товариством було здійснено сплату річної плати за ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального за 7 адресами.
Товариством для отримання ліцензій на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) було подано (надіслано листами) до територіального органу ДПС заяви на отримання ліцензій. Територіальним органом ДПС на підставі розпорядження було відмовлено у видачі ліцензій на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресами місць зберігання, у зв’язку з місцезнаходженням місць зберігання пального на тимчасово окупованій російською федерацією території України, яку включено до розділу ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 із змінами і доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (далі – Перелік).
Товариство запитує:
1.-Чи відсутній у Товариства обов’язок щодо отримання нових ліцензій на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки за наявності 7 місць провадження діяльності, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, що включені до Переліку, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, по яким за даними бухгалтерського обліку, на день набрання чинності Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), обліковуються залишки пального в місцях провадження діяльності на тимчасово окупованій території України?
2. Чи має право Товариство на повернення внесених платежів річної плати за 7 нових ліцензій на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки за місцями провадження діяльності на тимчасово окупованій території України, що здійснені у червні 2024 року, у випадку відсутності обов’язку щодо отримання нових ліцензій на право провадження діяльності у відповідності до абзаців першого та двадцять восьмого пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817?
3.-Чи має право Товариство на повернення внесених платежів річної плати за 7 ліцензій на право зберігання пального за місцями зберігання пального на тимчасово окупованій території України, що здійснені Товариством за періоди з 01.07.2022 по 01.07.2023, з 17.07.2022 по 17.07.2023, 01.07.2023 по 01.07.2024, з 17.07.2023 по 17.07.2024, у випадку відсутності законодавчо встановленого обов’язку сплатити не сплачені протягом періоду з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України наказом від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», до дня набрання чинності Законом № 3817 чергових платежів за ліцензію на право зберігання пального у відповідності до абзаців першого та двадцять восьмого пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817?
Щодо зазначених питань
Відповідно до пункту 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 розділ VІІ «Ліцензування» Закону № 3817 набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року (крім пунктів 22, 23 і 25 частини другої статті 46, статті 49).
Пунктом 2 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, зокрема, що:
Закон України № 481 втрачає чинність з 1 січня 2025 року, крім ст. 8 Закону № 481, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію ст. 33 Закону № 3817;
положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Пунктом 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 регламентовано, що суб’єкт господарювання, який починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зобов’язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому цей Закон набрав чинності:
подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному Законом № 481;
сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності Закон № 3817, або до дня отримання нової ліцензії.
Згідно з абзацом двадцять восьмим пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 у суб’єктів господарювання, в яких у період, визначений абзацом першим цього пункту, закінчився строк дії ліцензій на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, на право роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки та у яких, за даними бухгалтерського обліку, на день набрання чинності цим Законом обліковуються залишки пального в місцях провадження діяльності, розташованих на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, що включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, до завершення активних бойових дій або тимчасової окупації та протягом трьох місяців після дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації відповідної території не виникає обов’язок щодо отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності за такими місцями провадження діяльності, а господарська діяльність із зберігання пального, що провадилася такими суб’єктами господарювання у період, починаючи з дати завершення строку дії відповідної ліцензії, не визнається такою, що провадилася без наявності ліцензії.
Отже, у Товариства відсутній обов’язок отримувати нові ліцензії на право зберігання пального у місцях провадження діяльності, розташованих на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, що включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Господарська діяльність із зберігання пального, що провадилася такими суб’єктами господарювання у період, починаючи з дати завершення строку дії відповідної ліцензії, не визнається такою, що провадилася без наявності ліцензії.
Згідно з абзацом п’ятим пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 суб’єкт господарювання, який у період, визначений абзацом першим пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817, припинив провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до Закону № 481, зобов’язаний протягом двох місяців, наступних за місяцем, в якому цей Закон № 3817 набрав чинності:
подати до органу ліцензування заяву про припинення дії ліцензії у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;
сплатити не сплачені за період до дня припинення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Отже, Товариство може у термін, визначений пунктом 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817, подати до органу ліцензування заяву про припинення дії ліцензії у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. У разі подання такої заяви, Товариство зобов’язано протягом двох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності Закон № 3817, сплатити не сплачені чергові платежі за відповідну ліцензію за період провадження відповідного виду господарської діяльності до дати припинення такої діяльності.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначено ст. 43 Кодексу.
Відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (далі – Порядок), який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341, платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань.
Що стосується коштів, внесених для отримання нових ліцензій на право зберігання пального, то Товариство має право повернути їх шляхом подання заяви на повернення коштів з дотриманням вимог Кодексу та Порядку.
Кошти, внесені як річна плата за ліцензії на право зберігання пального, видані у 2019 році, Товариство може використати в рахунок сплати чергових платежів за ліцензії на право зберігання пального відповідно до пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817, а після виконання вказаних вимог – має право невикористані кошти повернути шляхом подання заяви на повернення коштів з дотриманням вимог Кодексу та Порядку.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |