Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.10.2024 р. № 4726/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з отримання від нерезидента кредит-ноти за поставлений товар, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство згідно з зовнішньоекономічним контрактом отримало товар. При цьому, розмитнення товару та сплату митних платежів (в т.ч. ПДВ) було здійснено з урахуванням кількості відвантаженого в порту навантаження товару, вказаної у транспортному документі (коносаменті) та комерційному рахунку (6239 т).

При вивантаженні товару в порту було виявлено нестачу товару в кількості 191 т, про що складено відповідні акти. На суму нестачі товару постачальник оформив кредит-ноту.

Аркуш коригування до митної декларації, складеної при ввезенні товарів на митну територію України, не оформлювався.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку відображення у податковому обліку платника податку суми ПДВ, яка була сплачена ним під час розмитнення товару у частині нестачі цього товару.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно порядку оподаткування операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися за умови чіткої деталізації усіх обставин та договірних умов таких операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались. При цьому звернення не містить інформації, чи укладалася угода з нерезидентом про зміну кількості або ціни придбаного товару (контрактної вартості) та яку кількість придбаного товару і за якою ціною оприбутковано в бухгалтерському обліку Товариства.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996)  передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами першою та другою статті 9 Закону № 996 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX.

Згідно з підпунктами «а», «б» та «в» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, ввезення товарів на митну територію України.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ постачання товарів –будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під ввезенням товарів на митну територію України розуміється сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України (далі – МКУ) (підпункт 14.1.21¹ пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Для товарів, що ввозяться на митну територію України, відповідно до пункту 190.1 статті 190 розділу V ПКУ базою оподаткування ПДВ є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Відповідно до пункту 201.12 статті 201 розділу V ПКУ у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування (пункт 206.1 статті 206 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ (пункт 198.2 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Господарською діяльністю відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Базою оподаткування для товару, що ввозиться на митну територію України, відповідно до пункту 190.1 статті 190 розділу V ПКУ є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни такого товару.

Відповідно, платник податку включає до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену при ввезенні товару на митну територію України, виходячи з його митної вартості.

При цьому товар, по якому виявлено нестачу, вважається використаним не у господарській діяльності та у платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 та статтею 199 розділу V ПКУ.

Разом з цим, кожен конкретний випадок стосовно порядку визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ, має розглядатися з урахуванням усіх обставин здійснення господарської діяльності платника податку та первинних (бухгалтерських) документів, оформлених в межах здійснення такої господарської діяльності (операцій).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).