Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ( ),щодо практичного застосуванняокремих норм податковогозаконодавства і в межах компетенціїповідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи та надає послуги з тимчасового проживання (КВЕД 68.20).
При поселенні гості сплачують заставну (страхову) суму, яка підлягає поверненню за умови дотримання правил дому. Проте часто буває, що гості виселяються дуже пізно або дуже рано, та за спільною згодою заставні кошти, після перевірки квартири повертаються гостю на карту фізичної особи, якщо оплата була здійснена готівкою, або на рахунок IBAN при оплаті картою.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступного питань:
Чи правомірно не враховувати повернуті кошти у загальній сумі для оподаткування без наявності акту на повернення коштів при наявності фіскального чеку повернення?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1
розділу XIV Кодексу.
Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 Кодексу).
Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Порядок визначеннядоходівтаїх склад для платниківєдиногоподатку
першої – третьоїгрупвизначено у ст. 292 Кодексу.
Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).
Крім того, перелік доходів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку, визначено п. 292.11 ст. 292 Кодексу.
Підпунктом 5 пункту 292.11 статті 292 Кодексу визначено, що до складу доходу платникаєдиногоподатку не включаютьсясумикоштів (аванс, передоплата), щоповертаютьсяпокупцю товару (робіт, послуг) - платникуєдиногоподатку та/абоповертаютьсяплатникомєдиногоподаткупокупцю товару (робіт, послуг), якщо такеповерненнявідбуваєтьсявнаслідокповернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про поверненнякоштів.
Отже, якщо кошти у вигляді авансу (передоплати) повертаютьсяфізичною особою–підприємцем–платникомєдиногоподаткудругої групи на підставі листа-заяви про повернення зазначених коштів, то сума таких коштів не включається до складу доходу платника єдиного податку.
Крім того, ст. 2 Закону Українивід 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосуванняреєстраторіврозрахунковихоперацій у сферіторгівлі, громадськогохарчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначено, щорозрахунковий документ – це документ встановленоїформи та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахунковаквитанція, проїзний документ тощо), щопідтверджує факт продажу (повернення) товарів, наданняпослуг, операцій з видачіготівковихкоштів держателям електроннихплатіжнихзасобів, отримання (повернення) коштів, торгівлювалютнимицінностями в готівковійформі, створений в паперовій та/абоелектроннійформі (електроннийрозрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом
№ 265, зареєстрованим у встановленому порядку реєстраторомрозрахунковихопераційабопрограмнимреєстраторомрозрахунковихоперацій, чизаповненийвручну.
Форму та змістрозрахунковихдокументіввизначеноПоложенням про форму та змістрозрахунковихдокументів/електроннихрозрахунковихдокументів, затвердженим наказом МіністерствафінансівУкраїни
від 21.01.2016 № 13 (зареєстровано в Міністерствіюстиції України 11.02.2016 за № 220/28350).
Відповідно до ст. 3 Закону № 265 суб’єктигосподарювання, якіздійснюютьрозрахунковіоперації в готівковій та/або в безготівковійформі
(іззастосуваннямелектроннихплатіжнихзасобів, платіжнихчеків, жетонівтощо) при продажу товарів (наданніпослуг) у сферіторгівлі, громадськогохарчування та послуг, а такожоперації з прийманняготівки для виконанняплатіжноїопераціїзобов’язані, зокрема, проводитирозрахунковіоперації на повну суму покупки (наданняпослуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботиреєстраторирозрахунковихоперацій (далі – РРО) або через зареєстрованіфіскальним сервером контролюючого органу програмніреєстраторирозрахунковихоперацій (далі – ПРРО) зістворенням упаперовій та/абоелектроннійформівідповіднихрозрахунковихдокументів, щопідтверджуютьвиконаннярозрахунковихоперацій, або у випадках, передбачених Законом № 265, іззастосуваннямзареєстрованих у встановленому порядку розрахунковихкнижок.
Отже, у розумінні Закону № 265 відповіднимирозрахунковими документами, якіпідтверджуютьсправжністьздійсненнярозрахунковихопераційможутьслугуватилише: фіскальні чеки РРО та/або ПРРО; розрахунковіквитанції у випадкувикористання книг облікурозрахунковихоперацій; квитанціїустановбанків про здійснення оплати.
Таким чином, оскількиреквізитифіскального чеку РРО та/або ПРРО
не містятьінформації про фізичну особу, якій повертаються кошти (аванс, передоплата), то у разі відсутності листа-заяви про повернення зазначених коштів уся їх сума включається до доходу платника єдиного податку з відповідним оподаткуванням.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |