Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.10.2024 р. № 4750/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю(далі – Товариство)щодо практичного застосування окремих нормзаконодавствастосовно виробництва спиртовмісної продукції із використанням спирту етилового, керуючись статтею 52Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство зазначає, що з 2025 року планує розпочати виробництво Boisé (буазе) – відвар дубових трісок, уварений до густої консистенції. Його додають у купаж з метою надання алкогольним напоям нот, характерних для витриманих у дубі виноградних спиртів.

Згідно технології для виготовлення Boisé використовується спирт 96°, який розбавляється водою, і обпалена щепа дуба.

Згідно з УКТ ЗЕД для Boisé (буазе) застосовується код 3201 90 20 00 «екстракт сумаха, екстракт валлонія (із чашечок жолудів деяких видів дуба), екстракт дуба або каштана», що є продукцією хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості та відноситься до екстрактів дубильних або барвних, танінів та їх похідних.

Враховуючи зазначене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи підпадає діяльність Товариства з виробництва Boisé (буазе) під дію Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817)?
2. Чи необхідно Товариству отримати відповідну ліцензію згідно із ст. 41 Закону № 3817 на виробництво Boisé (буазе)?
3. Чи необхідно Товариству вносити місце зберігання спирту етилового до Єдиного реєстру місць зберігання у випадку, якщо обсяг отриманого спирту етилового протягом одного кварталу не перевищує 100 декалітрів?
4. Які документи повинно оформляти Товариство при переміщенні спирту етилового між структурними підрозділами підприємства, в т.ч. за різними адресами?
5. Чи діятимуть до Товариства вимоги, встановлені Законом № 3817 до тари та етикеток при продажу Boisé (буазе)?

 

 

Щодо питань 1, 2

Пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що:

Закон України від 19 грудня 1995 року№ 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481)втрачає чинність з 1 січня 2025 року;

положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Алкогольний напій — напій, одержаний шляхом спиртового бродіння крохмалевмісної чи цукровмісної сільськогосподарської продукції або вироблений на основі спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або іншого алкогольного напою з вмістом спирту етилового понад 0,5 % об., який відповідає товарним позиціям 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 % об. та більше, що відповідає товарній підкатегорії 2103903000 та товарній підпозиції 210690 згідно з УКТЗЕД (пункт 2 частини першої ст. 1 Закону № 3817).

Відповідно до п. п. 14.1.145 п. 14.1 ст.15 Кодексу підакцизні товари (продукція) –  товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Згідно з п. 215.1 ст. 215 Кодексу до підакцизних товарів належать, зокрема, алкогольні напої.

Підставою для віднесення товару (продукції) до підакцизних товарів є відповідність його коду та опису згідно з УКТ ЗЕД коду та опису товару, зазначеного у п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Враховуючи викладене, належність зазначеної у зверненні Товариства продукції до алкогольних напоїв, які є підакцизними товарами, можна буде визначити після встановлення коду та опису такого товару згідно з УКТ ЗЕД.

Ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності відповідно до покладених на неї завдань здійснює Державна митна служба України (далі – Держмитслужба) (п. п. 39 п. 4 Положення про Державну митну службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227).

У разі, якщо продукція (товар), виробництво та реалізацію якого планує здійснювати Товариство у 2025 році, є алкогольним напоєм, то на Товариство поширюватимуться вимоги законодавства, зокрема, щодо:

отримання ліцензій на виробництво, оптову чи роздрібну торгівлю  алкогольними напоями (ст. 43, 50 – 52  Закону № 3817);

реєстрації місця зберігання алкогольних напоїв (ст. 17 Закону № 3817);

маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку (ст. 226 Кодексу);

обмеження щодо продажу алкогольних напоїв (ст. 71Закону № 3817);

подання декларації з акцизного податку та сплати акцизного податку              (п. 49.2¹ ст. 49 Кодексу, cт. 222 – 223  Кодексу).

 

 

Щодо питання 3

Відповідно до частини першої ст. 39 Закону № 3817, яка набирає чинності та вводиться в дію з 01 січня 2025 року, зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб’єктом господарювання в місцях зберігання зазначених товарів (продукції), внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, крім випадків, визначених цим Законом.

Суб’єкти господарювання, що отримують спирт етиловий для використання у виробництві продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, вносять місця зберігання спирту етилового до Єдиного реєстру місць зберігання незалежно від обсягу спирту етилового.

Інші суб’єкти господарювання, що отримують спирт етиловий для забезпечення виробничих потреб, вносять місця зберігання спирту етилового до Єдиного реєстру місць зберігання, якщо обсяг отриманого спирту етилового протягом одного кварталу перевищує 100 декалітрів.

Суб'єкт господарювання, що отримав ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вносить до Єдиного реєстру місць зберігання лише місця зберігання, розташовані за іншою адресою, ніж місце виробництва таких товарів (продукції).

Отже, у разі, якщо Товариство буде здійснювати в 2025 році виробництво алкогольних напоїв на підставі відповідної ліцензії, йому необхідно вносити до Єдиного реєстру місць зберігання лише місця зберігання, розташовані за іншою адресою, ніж місце виробництва алкогольних напоїв.

У разі, якщообсяг отриманого спирту етилового для виробництва Товариством з 2025 року продукції(яка не є алкогольним напоєм та не входить до Переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від14.08.2019 № 722) протягом кварталу не перевищує 100 декалітрів, то у Товариства не виникає обов’язок щодо внесення місця зберігання спирту етилового до Єдиного реєстру місць зберігання.

 

Щодо питання 4

Основні вимоги до зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу визначено ст. 14 Закону № 3817.

Відповідно до частини третьої ст. 14 Закону № 3817 забороняється зберігання та/або реалізація спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, отримання яких не підтверджено:

2) для суб’єктів господарювання оптової та/або роздрібної торгівлі - первинним документом, а при переміщенні в межах одного суб'єкта господарювання - документом на внутрішнє переміщення;

3) для суб’єкта господарювання, який здійснює зберігання, - документом, який підтверджує прийняття товару на зберігання.

Відповідно до п. п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Кодексу транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік транспортних засобів, що переміщують спирт етиловий, розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують спирт етиловий, здійснюється автоматично на підставі даних акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, або на підставі заявок на переміщення спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого спирту етилового. Такі заявки подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки. Форма заявки на переміщення спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Такі заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, а також не зазначені у заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забороняється.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 3817 вимоги до обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування спирту етилового та норми втрат спирту етилового під час зберігання та транспортування залізничним, водним і автомобільним транспортом затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Вимог до обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування спирту етилового, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 77 «Про затвердження вимог до обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування спирту етилового та норм втрат спирту етилового під час зберігання та транспортування залізничним, водним і автомобільним транспортом» (далі – Постанова № 77)облік спирту етилового повинен вестися згідно з визначеними на підприємстві системою і формами внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(далі – Закон № 996) з урахуванням особливостей, визначених Кодексом та цими вимогами.

Згідно з п. 18 Постанови № 77 перевезення спирту етилового автомобільним транспортом у межах України здійснюється за умови наявності оформленої належним чином товарно-транспортної накладної на переміщення спирту етилового за формою, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 28 квітня 2005 р. N 154 (далі – Наказ № 154).

Наказом № 154 затвердженоІнструкцію про застосування форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв, форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв (далі – Інструкція № 154).

Отже,переміщення спирту етилового між стуктурними підрозділами у межах одного суб’єкта господарювання, але за різними адресами, повинно здійснюватисятранспортним засобом, який внесений до Перелікутранспортних засобів, що переміщують спирт етиловий, та за умови наявності оформленої належним чином товарно-транспортної накладної на переміщення спирту етилового.

Переміщення спирту етилового між стуктурними підрозділами суб’єкта господарювання, які знаходяться за однією адресою,здійснюється на підставі документу на внутрішнє переміщення відповідно до Закону № 996.

 

Щодо питання 5

У разі, якщо продукція (товар), виробництво та реалізацію якого планує здійснювати Товариство, є алкогольним напоєм, то на Товариство поширюватимуться положенняЗакону № 3817 щодорозливу та маркування алкогольних напоїв відповідно до вимог, встановлених частиною вісімнадцятою ст. 3  та ст. 62 Закону № 3817 відповідно.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п. 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 із змінами) (далі – Положення № 227).

Відповідно до п. п. 1 п. 3 Положення № 227 основними завданнями ДПС є реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Отже, у разі, якщопродукція (товар), виробництво та реалізацію якого планує здійснювати Товариство, не є алкогольним напоєм, топитання щодо вимог до тари при розливі продукції, яку планує виробляти Товариство, не належить до компетенції ДПС.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня                  2015 року № 267 зі змінами, Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань, забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах, зокрема, але не виключно, безпеки харчових продуктів та гігієнічної регламентації небезпечних факторів.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124 зі змінами, Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі – Мінагрополітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінагрополітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, але не виключно, формування та реалізує політику з питань продовольчої безпеки держави, розвитку харчової і переробної промисловості.

З питань законодавства щодо вимог до тари при розливі продукції (товару), яку планує виробляти та реалізувати Товариство, та вимог до її маркування воно може звернутись до МОЗ та Мінагрополітики.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).