Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.10.2024 р. № 4752/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо об’єкта оподаткування платника єдиного податку четвертої групи та включення до загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробникасум доходів від реалізації продукції, яка вирощена на земельних ділянках, що надані Товариству на підставі інших, ніж право оренди договорів, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку четвертої групи, що використовує земельні ділянки, що належать йому на праві користування, яке виникає відповідно до договорів оренди землі, так і на підставі інших договорів (емфітевзису, спільного користування ділянкою,спільного вирощування сільськогосподарської продукціїта інших), які надають Товариству право користування земельною ділянкою для вирощування сільськогосподарської продукції.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи є об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи площа сільськогосподарських угідь (рілля, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), що перебуває у користуванні Товариства на підставі інших, ніж право оренди договорів (договір емфітевзису, спільного користування ділянкою, спільного вирощування сільськогосподарської продукції та інших), які надають Товариству право користування земельною ділянкою з метою вирощування сільськогосподарської продукції?
2. Чи включаються при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва в розмірі 75 відсотків, необхідної для набуття та підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, отримані Товариством доходи від реалізації сільськогосподарської продукції, яка вирощена на земельних ділянках, що надані Товариству на підставі інших, ніж право оренди договорів (договір емфітевзису, спільного користування ділянкою, спільного вирощування сільськогосподарської продукції та інших), які надають Товариству право користування земельною ділянкою з метою вирощування сільськогосподарської продукції?

 

Щодо першого питання

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до абзацу першого п. 292¹.1 ст. 292¹ Кодексу об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають не пізніше 20 лютого поточного року загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється єдиний податок; звітні податкові декларації з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомостей (довідку) про наявність земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявністьземельнихділянокзазначаютьсядані про кожний документ, щовстановлює право власності та/абокористуванняземельнимиділянками, у тому числі про кожнийдоговірорендиземельноїчастки (паю) та дані про державнуреєстрацію такого права.

Об'єктом оподаткування єдиним податком четвертої групи є, зокрема, земельні ділянки, отримані на умовах оренди, суборенди, емфітевзису.

Частиною першою ст. 93 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із частиною першою ст. 6 Закону України "Про оренду землі" від
06 жовтня 1998 року № 161-XIV (далі – Закон № 161) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право орендиземельноїділянкипідлягаєдержавнійреєстраціївідповідно до закону (частинап'ята ст. 6 Закону № 161).

Статтями 125, 126 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельнуділянку, а також право постійногокористування та право орендиземельноїділянкивиникають з моменту державноїреєстраціїцих прав. Права власності, користуванняземельноюділянкоюоформлюютьсявідповідно до Закону України "Про державнуреєстраціюречових прав на нерухомемайно та їхобтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV  (далі – Закон № 1952).

Згідно з п. 2 частинипершої ст. 4 Закону № 1952 державнійреєстрації прав підлягають, зокрема, правокористування (сервітут), право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право постійногокористування та право оренди (суборенди) земельноїділянки.

Використанняземельнихділянок без належногооформлення прав є порушенням норм земельногозаконодавства.

Таким чином, об’єктомоподаткування для платниківєдиногоподаткучетвертоїгрупи є площасільськогосподарськихугідь, щоперебуває у власностісільськогосподарськоготоваровиробникаабонаданайомуукористування та оформлена відповіднодо норм Закону № 1952.

Якщо права на земельніділянки не зареєстрованівідповіднодо норм Закону № 1952, то площатакихземельнихділянокне єоб’єктомоподаткуваннядля платникаєдиногоподаткучетвертоїгрупи. Такіземельніділянки є об’єктамиоподаткування у власникаабокористувача (відповідно до оформлення прав на земельніділянки).

 

Щодо другого питання

Згідно з пп. "а" пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до четвертої групи платників єдиного податку відносяться юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (пп. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 розділу XIV Кодексу - питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку (пп. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до пп. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Кодексу дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає, зокрема, доходи, отримані від реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях.

Таким чином, при обчисленні частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік Товариство включає до доходу сільськогосподарського товаровиробника дохід від реалізації сільськогосподарської продукції, що виготовляється, виробляється, переробляється лише на власних чи отриманих в користування сільськогосподарських угіддях. Права власності, користування такими угіддями  оформлюються відповідно до Закону 1952.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер іможевикористовуватисявиключноплатникомподатків, якомунаданотакуконсультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).