Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.10.2024 р. № 4763/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення       щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість вартості зворотної тари та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариство постачає покупцю – резиденту товари у зворотній тарі.

Згідно з умовами контракту, у разі неповернення зворотної тари покупець зобов’язаний відшкодувати її вартість за визначеною ціною. Внесення грошової застави за тару покупцем не здійснюється.

Покупець не повернув зворотну тару продавцю у строк, який перевищує 12 місяців та не відшкодував її вартість, визначену умовами контракту.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи можливе застосування норм пункту 189.2 статті 189 розділу V ПКУ до зазначених у зверненні операцій;

2) чи має право продавець не нараховувати ПДВ на вартість зворотної тари, яка не була повернута покупцем у строк, який перевищує 12 місяців, якщо вартість такої тари не була забезпечена грошовою заставою та не відшкодована покупцем продавцю? 

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 розділу V ПКУ, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 189.2 статті 189 розділу V ПКУ вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі, якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1–2

У разі якщо з будь-яких причин у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження отримувачу (покупцю) зворотної тари вона не повертається відправнику (продавцю), то враховуючи норми пункту 189.2 статті 189 розділу V ПКУ вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача (покупця).

У постачальника (продавця) у цьому випадку податкові зобов’язання з ПДВ не виникають.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).