Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.10.2024 р. № 4776/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ТОВ …… щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, платник податків
(далі –Товариство) уклавзі страховою компанієюдоговірдобровільногомедичногострахуваннянайманихпрацівників (далі–Договір). Строк дії Договору складає 366 днів, тобто один рік.

У зв’язку зі звільненням та прийняттям найманих працівників Товариством було укладено додаткову угоду до Договору, якою  передбачено:

збільшення переліку застрахованих осіб, для яких період дії Договору становить 4 місяці;

виключення з  переліку застрахованих осіб, з якими було припинено трудові відносини, для яких період дії Договору становить 9 місяців.

Враховуючи те, що строк дії Договору залишився незмінним та складає 366 днів, але термін користування послугами страхування такими прийнятими/звільненими особами становить менше року, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи може Товариство відповідно до п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164

Кодексу скористатись пільгою з оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми страхових внесків, сплачених Товариством за договором добровільного медичного страхування найманих працівників, які приєдналися до Договору після початку його дії та для яких фактичний термін користування послугами страхування становить менше року, а саме 4 місяці?

2. Чи може Товариство відповідно до п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу скористатись пільгою з оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми страхових внесків, сплачених Товариством за договором добровільного медичного страхування найманих працівників, які виключені з  переліку застрахованих осіб та для яких фактичний термін користування послугами страхування становить менше року, а саме 9 місяців?

3. Чи потрібно Товариству коригувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до ст. 123¹ Кодексу у разі, якщо протягом року здійснюється звільнення/включення працівників до переліку застрахованих осіб за договором добровільного медичного страхування?

Щодо першого і другого питань

Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов’язаного з об’єктомстрахування, страховику на умовах, визначених договором страхуванняабозаконодавством України.

Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування» (далі – Закон № 1909) передбачено, зокрема, щострахувальник – це особа, яка уклалаіз страховиком договірстрахуванняабо є страхувальникомвідповідно до законодавства (п. 68 частинипершої ст. 1 Закону № 1909).

Застрахована особа – фізична особа, визначенастрахувальникомудоговорістрахування, життя, здоров'я, працездатність та/абопенсійнезабезпеченняякої є об'єктомстрахування за договором страхування (п. 15 частинипершої ст. 1 Закону №1909).

При цьому страхова премія (страховий платіж, страховий внесок) –це плата у грошовій формі за страхування, яку страхувальник зобов'язаний сплатити страховику згідно з договором страхування (частина перша ст. 1 Закону № 1909).

Згідно з частиноюпершою ст.89 Закону № 1909 страхуванняздійснюється на підставі договору страхування, якийукладаєтьсявідповідно до загальних умов страхового продукту, якщоінше не визначенозаконодавством України.

Відповідно доп.п.14.1.52¹ п.14.1 ст.14 Кодексу договір добровільного медичного страхування – це договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров'я у разі настання страхового випадку, пов'язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такийдоговірмаєтакожпередбачатимінімальний строк йогодії один рік та поверненнястраховихплатежіввиключнострахувальнику при достроковомурозірванні договору.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 3 і 4
п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2
ст. 164 Кодексу, зокрема сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами добровільного медичного страхування сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем – резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відс. нарахованоїзаробітноїплатитакомупрацівнику(п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Пунктом 167.1 ст. 167 Кодексу передбачено, що ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику(крімвипадків,визначенихуп.п.167.2–167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, положення п.п. «в»п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, застосовується до страхових внесків, сплачених за свій рахунок роботодавцем – резидентом за найманих працівників згідно з договором добровільного медичного страхування, який  відповідає вимогам, визначеним п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зокрема, передбачає мінімальний строк дії один рік, незалежно від зміни застрахованих осіб (працівників).

Разом з тим, якщо договір добровільного медичного страхування не відповідає вимогам, зазначених у п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то уся сума страхових внесків, яка сплачується юридичною особою (роботодавцем) на користь своїх працівників включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких працівників та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Щодо третього питання

Коригування, передбачене ст.123¹ Кодексу, застосовується, зокрема до договорівдобровільногомедичногострахування, якщотакідоговори перестали або не відповідаютьвимогам, передбаченим п.14.1.52¹п.14.1 ст.14 Кодексу, якіпередбачають:

при достроковомурозірванні договору поверненнястраховихплатежівмаєздійснюватисявиключнострахувальнику;

договірмаєпередбачатимінімальний строк йогодії один рік;

страховавиплата, у разінастаннястраховоговипадку, пов’язаногоіз хворобою застрахованої особи абонещаснимвипадком, маєздійснюватися закладам охорониздоров’я. 

Відповідно до ст.123¹ Кодексу, якщодоговірдовгостроковогострахуванняжиттячидоговірстрахування в межах недержавногопенсійногозабезпечення, зокрема, договірстрахуваннядодатковоїпенсії, протягом перших п'ятироківйогодіїрозривається з будь-яких причин, крімвипадку, передбаченогоабзацомчетвертимст.123¹ Кодексу, до закінченнямінімального строку йогодіїабо до настаннявідповідного страхового випадку, встановлених Кодексом та іншимзаконодавством, в результатічоговідбуваєтьсячастковастраховавиплата, виплатавикупноїсумичиповнеприпиненнязобов'язань страховика за таким договором перед таким платникомподаткуабопорушуютьсяіншівимоги, встановлені Кодексом до таких договорів, а такожвимоги до договорівдобровільногомедичногострахування, крімвипадку, передбаченогоабзацомчетвертимст. 123¹ Кодексу, то платникподатку–страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов'язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120 відс. облікової ставки Національного банку України, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим Кодексом.

Податкові зобов'язання страховика у зв'язку з обставинами, зазначеними в абзаці першому цього підпункту, за період до кінця звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору довгострокового страхування життя чи договору страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договору страхування додаткової пенсії, або такий договір чи договір добровільного медичного страхування перестав відповідати вимогам, передбаченим Кодексом, корегуванню не підлягають.

Штрафнісанкції за заниженняоб'єктаоподаткування з податку на прибуток у випадках, визначенихцимпідпунктом, як до страховика, так і до платникаподатку не застосовуються.

Договірдовгостроковогострахуванняжиття, договірмедичногострахуваннячидоговірстрахування в межах недержавногопенсійногозабезпечення, зокрема, договірстрахуваннядодатковоїпенсії, в якомустрахувальником є роботодавець, можепередбачати:

змінустрахувальника (роботодавця) на нового страхувальника, якимможе бути абоновийроботодавець, або застрахована особа, у разізвільненнязастрахованої особи;

зміну страховика на нового страховика.

При цьомутаказмінастрахувальника (страховика) повинна підтверджуватисятристоронньоюугодоюміжстрахувальником (страховиком), новимстрахувальником (страховиком) та страховиком (страхувальником), за умовиотриманнявідповідноїзгодивідзастрахованої особи у порядку, визначеномузаконодавством та/або договором страхування.

Таким чином, якщоплатникподатку на прибуток – страхувальниквизнав у бухгалтерськомуоблікувитрати за договором добровільногомедичногострахуваннясвоїхпрацівників, до якого у подальшомувнесенізміни, якимизміненоперелікзастрахованихосіб без зміни строку дії такого договору, то уразідотриманнявимог Закону №1909 та п.п.14.1.52¹ п.14.1 ст.14 Кодексу внесенізміни не є підставою для визнання такого договору таким, що не відповідаєвимогам Кодексу, та за фактом таких змінкоригуванняфінансового результату до оподаткування, передбачене ст.123¹ Кодексу, не застосовується та не нараховується пеня.

Тобто, якщопрацівникзвільняється, не відпрацювавширік, при цьомустрок діїколективного договору страхування не змінюється (так і залишається один рік), але з перелікузастрахованихосібзвільненийпрацівниквиключається (шляхом внесеннязмін до чинного договору) та додаєтьсяновийпрацівник, то такийправочин не вважаєтьсяпорушеннямп.п.14.1.52¹ п.14.1 ст. 14 Кодексута здійснюватикоригування та нараховувати пеню за ст.123¹ Кодексу не потрібно.

Водночасзазначаємо, щокоженконкретнийвипадокподатковихвзаємовідносин, у тому числі і тих, про якійдетьсямова у зверненні, необхіднорозглядати з урахуваннямдоговірних умов та обставинздійсненнявідповіднихгосподарськихоперацій, у тому числі з детальнимвивченням та аналізомпервиннихдокументів і матеріалів, оформленнямякихсупроводжувалисьтакіоперації, щодозволяютьідентифікуватифактичнуїхсутність.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультаціямаєіндивідуальний характер і можевикористовуватисявиключноплатникомподатків, якомунаданотакуконсультацію.