Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.10.2024 р. № 4778/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державнаподаткова служба України розглянулазверненнящодо практичного застосування норм податкового та іншого законодавства під час ведення господарської діяльності та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариством заключений з Нерезидентом (Республіка Польща), Договір Обмеженого ліцензування на придбання невиключної одноразової Ліцензії на ДОСЬЄ для отримання реєстраційного посвідчення на лікарський засіб LACIDIPINE, виробником якого буде Нерезидент. Згідно даного Договору Нерезидент надає Товариству копію реєстраційного ДОСЬЄ на лікарський препарат, яку Товариство передає до ДП «Державного експертного центру Міністерства охорони здоров’я України» для отримання реєстраційного посвідчення на лікарський засіб. Реєстраційне посвідчення діє 5 років. Згідно умов Договору Нерезидент залишається абсолютним власником даного ДОСЬЄ на лікарський препарат. Товариству не дозволено копіювати жодний розділ ДОСЬЄ для будь-яких цілей, крім отримання Реєстраційного посвідчення на лікарський засіб. Згідно умов Договору на Обмежене ліцензування, Товариство сплачує Нерезиденту за невиключну одноразову Ліцензію на ДОСЬЄ фіксовану одноразову плату.

Враховуючи вищевикладене Товариство просить надати консультацію з наступних питань:

1. Чи класифікувати даний платіж, як роялті та утримувати податок на репатріацію?

2. Чи класифікувати, як оплату за послугу з надання права користування копією реєстраційного ДОСЬЄ?

3. Чи можливо розглядати, як придбання нематеріального активу з правом користування на 5 років?

Щодо питань 1-3

Відповідно до ст. 420 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) дооб’єктівінтелектуального права належать, зокрема, винаходи, науковівідкриття, комерційнітаємниці.

Право інтелектуальноївласності - це право особи на результат інтелектуальної, творчоїдіяльностіабо на іншийоб’єкт права інтелектуальноївласності, визначений ЦКУ та іншим законом (ст. 418 ЦКУ).

Розпоряджаннямайновими правами інтелектуальноївласності, якіпередбачаютьвикористанняоб’єкта права інтелектуальноївласності, здійснюється на підставідоговорів, видиякихвизначені ст. 1107 ЦКУ.

Частиноюпершою ст. 1108 ЦКУ встановлено, що особа, яка маєвиключне право дозволятивикористанняоб’єкта права інтелектуальноївласності (ліцензіар), моженадатиіншійособі (ліцензіату) дозвіл на використанняцьогооб’єкта в певнійобмеженійсфері (ліцензія на використанняоб’єкта права інтелектуальноївласності).

Ліцензіат не має права використовуватиоб’єкт права інтелектуальноївласності в іншійсфері, ніжвизначеноліцензією на використанняоб’єкта права інтелектуальноївласності.

Частиноюпершою ст. 1109 ЦКУ встановлено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надаєдругійстороні (ліцензіату) дозвіл на використанняоб’єкта права інтелектуальноївласностівизначеним способом (способами) протягомпевного строку на певнійтериторії, а ліцензіатзобов’язуєтьсявносити плату за використанняоб’єкта, якщоінше не встановлено договором.

Частиноютретьою ст. 1108 ЦКУ передбачено, щоліцензія на використанняоб’єкта права інтелектуальноївласностіможе бути виключною, одиничною, невиключною, а такожіншого виду, що не суперечить закону.

Невиключналіцензія не виключаєможливостівикористанняліцензіаромоб’єкта права інтелектуальноївласності у сфері, щообмеженацієюліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використанняцьогооб’єкта у зазначенійсфері.

Пунктом 9 ст. 1109 ЦКУ передбачено, щоумовиліцензійного договору, якісуперечатьположенням ЦКУ, є нікчемними.

Правовідносини, пов’язаніізстворенням, реєстрацією, виробництвом, контролем якості та реалізацієюлікарськихзасобіврегулюються Законом України від  4 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарськізасоби» (далі – Закон № 123).

Відповідно до ст. 5 Закону № 123 лікарськізасобиможутьстворюватисьпідприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Автор(співавтори) може подати заявку до центрального органу виконавчоївлади, щореалізуєдержавнуполітику у сферіінтелектуальноївласності, на одержання патенту на лікарськийзасіб.

Відносини, щовиникають у сферісправлянняподатків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексу та законами з питаньмитноїсправи, застосовуютьсявиключно для регулюваннявідносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разіякщопоняття, терміни, правила та положенняіншихактівсуперечатьпоняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулюваннявідносиноподаткуваннязастосовуютьсяпоняття, терміни, правила та положення Кодексу.Іншітерміни, щозастосовуються у Кодексу і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленомуіншими законами.

Підпунктом 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, щороялті - будь-якийплатіж, в тому числіплатіж, щосплачуєтьсякористувачемоб’єктівавторського права і (або) суміжних прав на користьорганізаційколективногоуправління, відповідно до Закону України «Про ефективнеуправліннямайновими правами правовласників у сферіавторського права і (або) суміжних прав», отриманий як винагорода за використанняабо за надання права на використанняоб’єкта права інтелектуальноївласності, а саме на будь-якілітературні твори, твори мистецтваабо науки, включаючикомп’ютерніпрограми, інші записи на носіяхінформації, відео-абоаудіокасети, кінематографічніфільмиабоплівки для радіо- чителевізійногомовлення, передачі (програми) організаціймовлення, іншіаудіовізуальні твори, будь-які права, якіохороняються патентом, будь-якізареєстрованіторговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальноївласності на дизайн, секретнекреслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальноївласності на інформаціющодопромислового, комерційногоабонауковогодосвіду (ноу-хау).

Не вважаютьсяроялтіплатежі, отримані:

як винагорода за використаннякомп’ютерноїпрограми, якщоумовивикористанняобмеженіфункціональнимпризначеннямтакоїпрограми та їївідтворенняобмеженекількістюкопій, необхідних для такого використання (використання «кінцевимспоживачем»);

за придбанняпримірників (копій, екземплярів) об’єктівінтелектуальноївласності, у тому числі в електроннійформі, для використання за своїмфункціональнимпризначенням для кінцевогоспоживанняабо для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числіносіївінформації), в якихвтіленіабо на якихмістятьсяоб’єкти права інтелектуальноївласності, визначені в абзаціпершомуцьогопідпункту, у користування, володіння та/аборозпорядження особи;

за передачу прав на об’єкти права інтелектуальноївласності, якщоумовипередачі прав на об’єкт права інтелектуальноївласностінадають право особі, яка отримуєтакі права, продатиабоздійснитивідчуження в іншийспосіб права інтелектуальноївласностіабооприлюднити (розголосити) секретнікреслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальноївласності на інформаціющодопромислового, комерційногоабонауковогодосвіду (ноу-хау), крімвипадків, коли такеоприлюднення (розголошення) є обов’язковимзгідноіззаконодавством України;

за передачу права на розповсюдженняпримірниківпрограмноїпродукції без права на їхвідтворенняабоякщоїхвідтворенняобмеженовикористаннямкінцевимспоживачем.

Згідно п.п. 56 п. 1 розділу ІІ Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 26 серпня 2005 року № 426 (далі – Порядок 426) реєстраційні матеріали (матеріали реєстраційного досьє) - комплект документів, що подаються для державної реєстрації, перереєстрації, внесення змін до реєстраційних матеріалів лікарського засобу, на підставі яких можна зробити обґрунтований висновок щодо його ефективності, безпеки та якості.

При цьому, п.п. 53 п. 1 розділу ІІ Порядку № 426 встановлено, що реєстраційні матеріали на лікарський засіб містять реєстраційну інформацію, яка являє собою науково-технічну інформацію в будь-яких формі й вигляді, збережена на будь-яких носіях, у тому числі ілюстрації (карти, діаграми, органограми, малюнки, схеми тощо), фотографії та будь-які інші документовані відомості.

Отже, оскільки реєстраційне Досьє вміщує науково-технічну інформацію на лікарський засіб, що являє собою право інтелектуальної власності на інформацію щодо комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), то фіксована одноразова плата за придбання невиключної одноразової Ліцензії на Досьє для отримання реєстраційного посвідчення на лікарський засіб підпадає під визначення «роялті» у розумінні п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у п. 141.4
ст. 141 Кодексу.

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числіфізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадитьнезалежнупрофесійнудіяльність, абосуб’єктгосподарювання (юридична особа чифізична особа підприємець), якийобравспрощену систему оподаткування, абоінший нерезидент, якийпровадитьгосподарськудіяльність через постійнепредставництво на території України, якіздійснюють на користь нерезидента абоуповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джереломйогопоходження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, щоведуться в національнійвалюті), утримуютьподаток з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крімдоходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їхсуми та за їхрахунок, щосплачується до бюджету під час такоївиплати, якщоінше не передбаченоположеннямиміжнароднихдоговорів України з країнамирезиденціїосіб, на користьякихздійснюютьсявиплати, що набрали чинності. Вимогицього абзацу не застосовуютьсядодоходівнерезидентів, щоотримуються ними через їхпостійніпредставництва на території України.

Перелікдоходів, отриманих нерезидентом ізджереломїхпоходження з України, якіоподатковуютьсяв порядку і за ставками, визначенимип.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, встановленийп.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до абзацу «в» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст.141 Кодексу до таких доходів відноситься, зокрема, роялті.

Враховуючи викладене вище, дохід нерезидента у вигляді фіксованої одноразової плати за придбання невиключної одноразової Ліцензії на Досьє для отримання реєстраційного посвідчення на лікарський засіб підпадає під визначення «роялті» і оподатковується податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України згідно із п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Одночасно зазначаємо, що кожен конкретний випадок стосовно кваліфікації та порядку оподаткування платежів, здійснених платником податку на користь нерезидента за договорами про надання нерезидентом послуг, має розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).