Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.10.2024 р. № 4786/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо формування податкових зобов’язань з ПДВ і фіскального чеку в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством опрацьовуються питання щодо застосування в описаній у зверненні ситуації реєстраторів розрахункових операцій та визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операцій з продажу товарів за допомогою мережі Інтернет з оплатою за допомогою платіжних карток через платіжну систему.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) на яку дату у Товариства виникають податкові зобов’язання з ПДВ за операціями з постачання товарів, оплачених фізичними особами (споживачами) за допомогою платіжних карток через платіжну систему, в описаній у зверненні ситуації;

2) чи може Товариство застосовувати норми пункту 187.5 статті 187              розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів, оплачених фізичними особами (споживачами) за допомогою платіжних карток через платіжну систему, в описаній у зверненні ситуації;

3) у разі, якщо датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з постачання товарів, оплачених фізичними особами (споживачами) за допомогою платіжних карток через платіжну систему, вважається дата відвантаження товарів, то чи можна сформувати фіскальний чек на товари датою їх відвантаження, а саме до відправки товарів?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні визначено Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1591).

Платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки (пункт 56 частини першої статті 1 Закону № 1591).

Платіжна система – система для виконання платіжних операцій із формальними та стандартизованими домовленостями і загальними правилами щодо процесингу, клірингу та/або виконання розрахунків між учасниками платіжної системи (пункт 59 частини першої статті 1 Закону № 1591).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено статтею 3 Закону № 265.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14            пункту 213.1 статті 213 розділу VI ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками − суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено статями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 187.5 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що у разі, якщо постачання товарів/послуг здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, іменних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань вважається дата, що засвідчує факт постачання платником податку товарів/послуг покупцю, оформлена податковою накладною, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

 

Щодо питань 1 і 2

 

Виконання платіжних операцій здійснюється у порядку, встановленому Законом № 1591.

Водночас, на сьогодні нормами чинного законодавства безпосередньо не визначено таких понять як «кредитна картка» та «дебетова картка».

Оскільки в описаній у зверненні ситуації Товариство має намір застосовувати спосіб розрахунків за товари, який передбачає спочатку оплату за товари, а потім їх відвантаження кур’єрській службі для подальшої доставки покупцю, то за операціями Товариства з постачання покупцям таких товарів               (у тому числі оплачених за допомогою платіжних карток через платіжну систему банку) датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ вважатиметься дата зарахування коштів від покупця на рахунок Товариства як оплати таких товарів.

 

Щодо питання 3

 

Посилання у питанні 3 на умову «дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ» як підставу виникнення обов’язку застосування РРО/ПРРО – є некоректним.

Слід заначити, що самі по собі нарахування та сплата ПДВ не є визначальними та жодним чином не впливають на обсяг та коло обов’язків, що супроводжують застосування РРО/ПРРО.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені законодавством, у тому числі нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

При цьому Закон № 265 не встановлює конкретних часових проміжків фіскалізації розрахунків, а лише визначає обов’язок її здійснення.

Основною нормою законодавства в Україні, якою визначено проміжок часу, в який необхідно видати покупцю (споживачу) розрахунковий документ, є абзац третій частини одинадцятої статті 8 Закону України від 12 травня 1991 року            № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

З огляду на викладене фіскальний касовий чек має видаватись / надсилатися споживачу безпосередньо під час здійснення розрахунків з ним, але не пізніше ніж у момент отримання ним товару.

 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).