Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.10.2024 р. № 4804/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань з податку на додану вартість (далі – ПДВ) і податку на прибуток підприємств та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство планує здійснити продаж придбаних у нерезидента та ввезених на митну території України картин (культурних цінностей за кодом 9701 згідно з УКТ ЗЕД).

Водночас Товариство зазначає, що Кодекс містить спеціальну норму, а саме пункт 210.5 статті 210 Кодексу, де визначено, що базою оподаткування для операцій з постачання дилером культурних цінностей є його маржинальний прибуток (без урахування податку).

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1 – 2) як відображається операція, зазначена вище, в податковій декларації з ПДВ (далі – декларація) та який порядок сплати податкових зобов’язань, нарахованих за результатами її проведення?

3) як зазначена операція оподатковується податком на прибуток підприємств?

Щодо питань 1 – 2

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Статтею 210 Кодексу встановлено спеціальний режим оподаткування ПДВ діяльності щодо виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату.

Згідно з пунктом 210.2 статті 210 Кодексу дилером є платник податку, який придбаває (набуває за іншими цивільно-правовими договорами), у тому числі шляхом ввезення на митну територію України, культурні цінності, незалежно від мети та цілей їх ввезення, з метою їх подальшого перепродажу, незалежно від того, діє така особа від свого імені або від імені іншої особи за винагороду.

У разі продажу культурних цінностей на публічних торгах (аукціонах) його організатор прирівнюється з метою оподаткування до дилера відповідно до пункту 210.2 статті 210 Кодексу.

Культурними цінностями вважаються вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату – товари, що належать до товарних позицій за кодами 9701 – 9706 згідно з УКТ ЗЕД.

Пунктом 210.1 статті 210 Кодексу передбачено, що у випадках, визначених статтею 210 Кодексу, операції з постачання виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату підлягають оподаткуванню згідно з нормами статті 210 Кодексу та не підлягають оподаткуванню ПДВ в загальному порядку, встановленому розділом V Кодексу.

Так, до операцій з постачання дилером культурних цінностей, якщо такі цінності були поставлені йому, зокрема, особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, авторами культурних цінностей чи їх правонаступниками, застосовується спеціальна схема оподаткування маржинального прибутку, отриманого дилером, відповідно до положень статті 210 Кодексу. Маржинальна схема може застосовуватися дилером до операцій з постачання на митній території України культурних цінностей, що були ввезені дилером у митному режимі імпорту (пункти 210.3 та 210.4 статті 210 Кодексу).

Базою оподаткування ПДВ для операцій з постачання дилером культурних цінностей є його маржинальний прибуток (без урахування податку), до якого застосовується ставка ПДВ у розмірі 20 відсотків (пункт 210.5 статті 210 Кодексу).

Маржинальний прибуток (без урахування податку) це сума, отримана у вигляді різниці між ціною продажу товарів та ціною їх придбання, розрахованих за звичайними цінами (пункт 210.2 статті 210 Кодексу).

На операції з постачання на митній території України дилером, який застосовує правила, встановлені статтею 210 Кодексу, податкова накладна не складається (пункт 210.5 статті 210 Кодексу).

Дилер, який придбаває культурні цінності в осіб, визначених у пункті 210.4 статті 210 Кодексу не має права на податковий кредит (пункт 210.6 статті 210 Кодексу).

Дилер зобов’язаний вести окремий податковий облік операцій з придбання та постачання культурних цінностей та окремий облік операцій з придбання та постачання інших товарів / послуг, до яких застосовується загальний режим оподаткування (пункт 210.8 статті 210 Кодексу).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (зі змінами) (далі – Порядок № 21).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 21 до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Підпунктом 2 пункту 3 розділу V Порядку № 21 визначено, що у рядку 1.1 розділу І декларації вказуються дані операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України.

Розрахунки за звітний (податковий) період відображаються у розділі ІІІ декларації, зокрема, якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов’язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18, в якому вказується сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Кодексу (підпункт 1 пункту 5 розділу V Порядку № 21).

Пунктом 200¹.5 статті 200¹ Кодексу передбачено, зокрема, що з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 1 пункту 22 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (зі змінами), у разі недостатності коштів на рахунку у СЕА ПДВ платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на рахунок у СЕА ПДВ необхідні кошти з рахунка у банку або небанківському надавачу платіжних послуг.

Отже, операції з постачання дилером культурних цінностей за кодом 9701 згідно з УКТ ЗЕД відображається у рядку 1.1 декларації в загальновстановленому порядку.

Сплата до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ, що задекларовані платником податку у поданій декларації, здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок у СЕА ПДВ.

Щодо питання 3

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.2 статті 44 Кодексу передбачено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

При цьому положеннями Кодексу не передбачено особливостей оподаткування операцій з продажу дилером на території України культурних цінностей (картин), ввезених з-за кордону.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Частиною другою статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами), визначено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Таким чином, питання відображення у бухгалтерському обліку операцій з продажу дилером на території України культурних цінностей (картин), ввезених з-за кордону, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).