Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.10.2024 р. № 4809/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду             звернення Товариства щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно діяльності з пальним, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2024 року № 883 «Про реалізацію експериментального проекту щодо розподілу гуманітарної допомоги, що надходить у вигляді скрапленого газу для задоволення потреб побутових споживачів в умовах воєнного стану» (далі – Постанова № 883) затверджено порядок реалізації експериментального проекту щодо розподілу гуманітарної допомоги, що надходить у вигляді скрапленого газу для задоволення потреб побутових споживачів в умовах воєнного стану» на 2024 - 2025 роки                   (далі – Порядок № 883).

Товариство повідомляє, що пунктом 4 Порядку № 883 визначено учасників експериментального проекту щодо розподілу гуманітарної допомоги у вигляді скрапленого газу. Одним із таких учасників виступає Товариство, якого для цілей Порядку № 883 визначено як оператора газорозподільчих систем, що має потужності для приймання, зберігання, здійснення операцій із скрапленим газом та має на балансі газонаповнювану станцію або газонаповнювальний пункт, або інше технологічне обладнання для здійснення операцій із скрапленим газом.

Товариство зазначає, що в механізмі розподілу скрапленого газу як гуманітарної допомоги Товариство буде виступати як юридична особа, яка здійснює операції та надає наступні послуги відповідно до Порядку № 883:

1. приймання гуманітарної допомоги (скрапленого газу) на газонаповнювальній станції або газонаповнювальному пункті;
2. зберігання гуманітарної допомоги (скрапленого газу) на газонаповнювальній станції або газонаповнювальному пункті;
3. обмін та обслуговування (в тому числі наповнення) побутових балонів із скрапленим газом;
4. зберігання наповнених балонів із скрапленим газом у споживчій тарі більше 5 літрів;
5. інших необхідних технологічних послуг, пов’язаних з реалізацією експерементального проекту.

Відповідно до Порядку № 883, Товариство не здійснює безпосередній відпуск пального через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, оскільки п. 19 Порядку № 883 встановлено, що надання набувачам гуманітарної допомоги, отриманої від донора, забезпечується із застосуванням механізму обміну придатних для використання порожніх побутових балонів для скрапленого газу на заповнені побутові балони.

 

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

1. Чи підлягає Товариство обов’язковій реєстрації як платник акцизного податку за місцезнаходженням юридичної особи?
2. Чи виникає у Товариства обов’язок у реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового при здійсненні операцій з приймання та зберігання гуманітарної допомоги у вигляді скрапленого газу?
3. Чи повинно Товариство отримувати ліцензію на право зберігання пального (крім потреб власного споживання чи промислової переробки).
4. Які податкові наслідки по операціях приймання та зберігання гуманітарної допомоги будуть виникати у разі відсутності подовження військового стану на території України та наявності залишків гуманітарної допомоги у місцях зберігання?

Щодо питань 1, 4

Підпунктом 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що підакцизні товари (продукція) це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Згідно з п.п. 14.1.141 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Відповідно до п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є, зокрема:

особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

особа – суб’єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2            п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий (п.п. 212.1.15          п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до пункту 213.3 статті 213 Кодексу                    (п.п. 212.1.5 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

особа, на яку при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції) в разі порушення таких умов (п.п. 212.1.8        п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, зокрема, що реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI «Акцизний податок» Кодексу - це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

- до акцизного складу;

- до акцизного складу пересувного;

- для власного споживання чи промислової переробки;

- будь-яким іншим особам.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації платниками податку у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу на період дії правового режиму воєнного стану, надзвичайного стану не вважаються реалізацією пального, зокрема, операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України як гуманітарної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України «Про гуманітарну допомогу» (п.п. 213.3.9 п. 213.3 ст. 213 Кодексу).

Таким чином, операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України як гуманітарної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, не вважатимуться операціями з реалізації пального відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, та у Товариства, яке не є платником акцизного податку з реалізації пального, не виникатиме зобов’язання з реєстрації та сплати акцизного податку за такими операціями тільки на період дії правового режиму воєнного стану.

 

Щодо питання 2

Згідно з п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад – це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Відповідно до п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу це, зокрема, суб’єкт господарювання - платник акцизного податку,               який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування,            розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на             акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Отже, якщо Товариство не є платником акцизного податку з реалізації пального, не здійснює операції, які є операціями з реалізації пального у розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то у період дії відповідно до Постанови № 883 експериментального проекту приміщення або територія, яке використовується Товариством виключно для приймання, зберігання та відпуску гуманітарної допомоги (скрапленого газу), не є акцизним складом.

Щодо питання 3

 

Відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Розділу І Закону України 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) зберігання  пального – надання послуг та/або діяльність, пов’язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб).

Місце зберігання пального – об’єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого здійснюється приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного або отриманого від інших осіб), який належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування (пункт 48 частини першої статті 1 Розділу І Закону № 3817).

Згідно із частиною першою статті 28 Розділу IV Закону № 3817 зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Відповідно до частини другої статті 29 Розділу IV Закону № 3817 роздрібна торгівля пальним здійснюється суб’єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Отже, якщо Товариство здійснює приймання та зберігання пального (скрапленого газу), йому необхідно отримати ліцензію на право зберігання пального.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).