Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.10.2024 р. № 4824/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення

Товариства з обмеженою відповідальністю «_______» (далі – Товариство) щодо окремих питань обліку операцій із благодійною та гуманітарною допомогою під час воєнного стану у зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство з метою сприяння обороноздатності держави та підвищення рівня забезпечення військовослужбовців необхідними матеріальними цінностями (засобами) здійснює надання благодійної (гуманітарної) допомоги військовим частинам.

Враховуючи викладене вище, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких запитань:

1. Чи буде вважатися довідка, видана командиром військової частини або старшим командиром, про особу, яка має право приймати благодійну (гуманітарну) допомогу та підписувати акти приймання-передачі благодійної (гуманітарної) допомоги від імені відповідної військової частини, достатнім документом, що підтверджує повноваження особи?

2. Чи буде вважатися копія наказу про призначення особи, відповідальної за ведення обліку військового майна, достатнім документом, що підтверджує повноваження такої особи на прийняття благодійної (гуманітарної) допомоги та підписання актів приймання-передачі благодійної (гуманітарної) допомоги від імені відповідної військової частини?

3. Чи буде вважатися витяг з акту про прийняття посади командиром військової частини достатнім документом, що підтверджує повноваження командира військової частини на прийняття благодійної (гуманітарної) допомоги та підписання актів приймання-передачі благодійної (гуманітарної) допомоги від імені відповідної військової частини?

Щодо запитань 1 – 3

Насамперед зауважимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1             ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг із питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання порядку проведення операцій із благодійною та гуманітарною допомогою не належать до компетенції ДПС.

Водночас повідомляємо, що загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI
«Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами (далі – Закон            № 5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначає Закон України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» зі змінами (далі – Закон № 1192), що сприяє гласності і прозорості цього процесу.

Отримувачами гуманітарної допомоги є юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги, у межах переліку відповідно до п. 5 ст. 1 Закону          № 1192.

Набувачі гуманітарної допомоги – фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» п. 5 ст. 1 Закону № 1192 (п. 6 ст. 1 Закону № 1192).

Законодавство України про гуманітарну допомогу, як встановлено ст. 2 Закону № 1192, складається з Закону № 5073, Закону № 1192, інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Облік і контроль за отриманням та цільовим використанням гуманітарної допомоги регламентується ст. 11 Закону № 1192.

До спеціально уповноважених державних органів із питань гуманітарної допомоги згідно зі ст. 4 Закону № 1192 належить, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення.

Міністерство соціальної політики України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері соціального захисту населення (абзац перший п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року  № 423 зі змінами).

При цьому зазначаємо, що бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність, як встановлено частиною четвертою ст. 11 Закону № 1192, здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.

Для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України                   від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996).

Згідно зі ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити, встановлені частиною другою            ст. 9 Закону № 996. До таких обов’язкових реквізитів відноситься, зокрема, зазначення посад і прізвищ (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, зі змінами (далі – Положення № 88).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону                      № 996).

Також слід зазначити, що єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності встановлюють Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за № 736/27181, зі змінами (далі – Правила                № 1000/5).

Що стосується особливостей бухгалтерського обліку у воєнній сфері та сфері оборони, то Міністерство оборони України відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема, методичне керівництво та контроль за дотриманням вимог законодавства з питань ведення бухгалтерського обліку, складення фінансової та бюджетної звітності у Збройних Силах України та Держспецтрансслужбі (п.п. 115 п. 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України                         від 26 листопада 2014 року  № 671 «Про затвердження Положення про Міністерство оборони України», зі змінами).

Інструкція з обліку військового майна у Збройних Силах України (далі – Інструкція) визначає механізм організації та ведення обліку військового майна, закріпленого в установленому законодавством порядку за військовими частинами, військовими навчальними закладами, військовими навчальними підрозділами вищих навчальних закладів, установами та організаціями Міністерства оборони України, Збройних Сил України, розвідувального органу Міністерства оборони України та Держспецтрансслужби, і є підставою для прийняття відповідних рішень посадовими особами Збройних Сил України у межах наданих їм повноважень з питань обліку військового майна (абзац перший п. 1 розділу І Інструкції, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440 «Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.09.2017 за № 1192/31060, зі змінами).

Отже, з урахуванням викладеного вище питання визначення та підтвердження повноважень особи на прийняття благодійної (гуманітарної) допомоги та підписання актів приймання-передачі благодійної (гуманітарної) допомоги від імені відповідної військової частини належать до компетенції Міністерства оборони України та Міністерства фінансів України.

При цьому документальне підтвердження операцій з надання благодійної та гуманітарної допомоги військовим частинам здійснюється з урахуванням вимог законодавства про благодійну діяльність та гуманітарну допомогу, Закону № 996, Положення № 88, Правил № 1000/5, Інструкції та інших нормативних документів у зазначеній сфері.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).