Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.10.2024 р. № 4846/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «_______» (далі – Товариство)             щодо окремих питань обліку операцій із відступлення права грошової вимоги за договором факторингу для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Відповідно до наданої у зверненні інформації Товариством було укладено договір факторингу з банком у серпні 2024 року щодо продажу права вимоги заборгованості іншого суб’єкта господарювання (резидента України), якому протягом травня – липня 2024 року відвантажено товари .

У зв’язку із викладеним вище платник податків звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації із таких запитань:

1. Чи необхідно списувати суму відступленої заборгованості іншого суб’єкта господарювання у витрати, а протягом періоду надходження коштів від банку визнавати доходи?

2. Чи можна перевести відступлену дебіторську заборгованість покупця на користь фактора (банку) згідно з договором без проведення визнання доходів та витрат, а визнавати витрати тільки в частині сплачених відсотків фактору?

3. Чи необхідно визнавати доходи щодо отриманих надходжень від банку та в якому періоді, якщо переуступка заборгованості іншого суб’єкта господарювання та надходження оплати від банку будуть відбуватися у різних звітних періодах, що будуть надходити як оплата дебіторської заборгованості від банку?

4.  Чи необхідно визнавати витрати від відступлення заборгованості іншого суб’єкта господарювання на користь банку, яким чином та в якому періоді?

 

Щодо запитань 1 – 4

Відповідно до п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Кодексу відступлення права вимоги – це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Визначення, особливості укладення та порядок виконання договору факторингу встановлено главою 73 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ)

Так, згідно з частиною першою ст. 1077 ЦКУ  за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша ст. 1078 ЦКУ).

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодекс об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями між резидентами з відступлення права грошової вимоги за договором факторингу.

Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Отже, питання бухгалтерського обліку операцій з відступлення права грошової вимоги за договором факторингу належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).