Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.10.2024 р. № 4852/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку заповнення податкової накладної та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством укладено договори підряду (субпідряду) на виконання будівельних робіт, предметом яких зазначено загальну назву об’єктів будівництва, які визначаються Замовниками відповідно до проектних рішень. Склад робіт поетапно узгоджується з Замовниками / Генеральними підрядниками шляхом підписання договірних цін, які структурно мають назву об’єкта будівництва та узгоджений склад. Виконані етапи робіт передаються за актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

Також у зверненні зазначено, що Товариство на дату виникнення податкових зобов’язань складає податкові накладні, де в розділі Б зазначає: у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів / послуг продавця» – загальну назву об’єкта будівництва відповідно до предмета договору (без деталізації видів робіт); у графах 4 та 5 «Одиниця виміру товару / послуги» – «грн» з кодом «2454»; у графі 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» – «1» на кожну операцію (податкову накладну).

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань щодо:

1 – 4) правильності заповнення граф 2, 4 та 6 розділу Б податкової накладної у випадку, описаному в зверненні, якщо податкова накладна складається на суму отриманої попередньої оплати (авансу).

Статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами
(далі – Закон № 996), визначено, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Під поняттям «первинний документ» розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1, частина перша статті 9 Закону № 996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту (частина друга статті 6 Закону № 996).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Правила формування податкових зобов’язань та складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) визначено статтями 187 та 201 Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі мінами), та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» – «л» пункту 201.1 статті 201 Кодексу, зокрема такими реквізитами є:

опис (номенклатура) товарів / послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів / послуг);

ціна постачання без урахування податку;

загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами
(далі – Порядок № 1307).

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів / послуг, зокрема:

до графи 2 – опис (номенклатура) товарів / послуг постачальника (продавця) (підпункт 1 пункту 16 Порядку № 1307);

до граф 4 та 5 – одиниця виміру товарів / послуг (підпункт 3 пункту 16 Порядку № 1307);

до графи 6 – кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів / послуг (підпункт 4 пункту 16 Порядку № 1307);

до графи 7 – ціна постачання одиниці товару / послуги без урахування ПДВ (підпункт 5 пункту 16 Порядку № 1307).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 – 4

Опис (номенклатура) товарів / послуг, їх кількість та ціна, що зазначаються в графах 2, 6 та 7 розділу Б податкової накладної, які віднесено до складу обов’язкових реквізитів згідно з пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, мають відповідати умовам договору та первинним (бухгалтерським) документам, складеним за фактом здійснення відповідної господарської операції з постачання таких товарів / послуг.

Одиниця виміру товарів / послуг, що зазначається у графах 4 та 5 розділу Б податкової накладної заповнюється відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної: у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання / обліку (українське), зазначеної у КСПОВО; у графі 5 – код відповідної одиниці вимірювання / обліку, зазначений у КСПОВО. У разі якщо товар / послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару / послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах. У разі якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється (підпункт 3 пункту 16 Порядку № 1307).

Якщо одиниця виміру послуги, яка використовується для обліку та відображається у первинних документах, має вартісний вимірник, у графі 6 розділу Б податкової накладної зазначається:

у разі складання податкової накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі – «1»;

у разі складання податкової накладної на часткове постачання або на суму попередньої оплати частини вартості послуги – відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу (наприклад: «0,1», «0,25» тощо).

Отже, якщо в розділі Б податкової накладної у графі 2 зазначається загальна назва об’єкта будівництва відповідно до предмета договору (без деталізації видів робіт) та у графі 4 вказується умовне позначення «грн», то у разі складання податкової накладної на суму отриманої попередньої оплати (авансу) у графі 6 необхідно зазначати «1» (якщо отримано повну оплату вартості робіт з будівництва такого об’єкта) або відповідну частку оплати їх вартості у вигляді десяткового дробу (якщо отримано часткову оплату їх вартості), а у графі 7 – загальну ціну (вартість) робіт з будівництва такого об’єкту, визначену договором (договірну ціну), без урахування ПДВ.

Водночас кожен конкретний випадок податкових правовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, потребує аналізу документів та матеріалів, що дозволяють детально ідентифікувати господарську операцію, який може бути здійснений в межах проведення документальної перевірки платника.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).