X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.10.2024 р. № 4874/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

                                                                                      

 

                                                                           

 

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо оподаткування операцій зі списання непридатної для використання сировини та формування її собівартості та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ веде облік за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

ТОВ є єдиним виробником технічного вуглецю в Україні. Продукція ТОВ застосовується під час виробництва шин, гумотехнічних виробів, пластиків, пігментних наповнювачів, лаків та фарб. Виробництво технічного вуглецю засноване на високотемпературному термоокислюваному розкладанні вуглеводневої сировини. В якості сировини, придатної для виробництва технічного вуглецю, ТОВ використовує кам’яновугільні смоли, постачальниками яких є коксохімічні підприємства України.  Підготовка сировинної суміші перед подачею її у виробництво з заданими показниками якості здійснюється з сировини, що зберігається у спеціально відведених резервуарах.

З метою забезпечення можливості подальшого приймання, зберігання різних типів сировини та приготувань, необхідних для виробництва технічного вуглецю сировинних сумішей, виникла необхідність поточного ремонту резервуарів, експлуатація яких здійснюється майже 10 років. Під час підготовки до ремонту, циліндричний вертикальний резервуар було звільнено від залишків сировини. В процесі звільнення резервуару від залишків, рідку фракцію було відкачено в інший резервуар, але в резервуарі залишилась частина сировини у вигляді густої фракції, що не піддається подальшому перекачуванню. Шляхом візуального обстеження через люкові отвори внутрішньої поверхні резервуару, в останньому було виявлено пластичну масу, яка не піддається розігріву парою, має значну в’язкість та не може бути відкачана будь-якими насосами.

 Як зазначає ТОВ за тривалий час використання кам’яновугільної смоли в резервуарах зберігання смоли накопичені осади фусів, які утворились в результаті процесів відстоювання. Фуси – сировина, яка не придатна для використання у виробництві технічного вуглецю (зіпсована сировина).

Псування активів завжди призводить до того, що вони втрачають свої споживчі властивості і відтак перестають відповідати критеріям визнання активом.

  ТОВ прийнято рішення про списання зіпсованої сировини з балансу за визначеним в обліковій політиці методом оцінки вибуття запасів та віднесення її до складу інших операційних витрат за їх середньозваженою собівартістю (метод оцінки для сировини, встановлений обліковою політикою підприємства).

Вищезазначена сировина у вигляді накопичених опадів фусів не може бути використана у господарській діяльності ТОВ.

Як зазначає платник, якщо вартість сировини при придбанні включала суму вхідного ПДВ, то для компенсації останнього ТОВ мають бути нараховані компенсуючі податкові зобов’язання.

 При цьому компенсуючі податкові зобов’язання за зіпсованою сировиною нараховуються виходячи з середньозваженої вартості, тому як смола та сировина – це рідина, що зливалась в резервуар та змішувалась в ньому протягом тривалого часу, і тому визначити з якої партії сировини утворилися пластичні залишки, що перестали відповідати критеріям сировини, неможливо.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

  1. як списати сировину, що непридатна для використання, з балансу ТОВ, що веде облік за міжнародними стандартами фінансової звітності та не має резерву знецінення запасів, якщо облік сировини (згідно облікової політики) здійснювався по  середньозваженій собівартості?
  2. яким чином сформувати собівартість «фусів кам’яновугільних», що утворилася в результаті процесу відстоювання (псування) сировини за тривалий час для подальшого продажу?
  3. чи має право ТОВ списати непридатну для використання сировину (весь накопичений роками об’єкт) до складу інших операційних витрат по середньозваженій собівартості в періоді виявлення?
  4. якщо інвентаризацію сировини провели у середині місяця та виявили, що резервуар містить сировину, що непридатна для використання, то за якою середньозваженою собівартістю (середньозважена собівартість сировини згідно облікової політики підприємства визначається за результатами кожного місяця) вона має бути списана за собівартістю попереднього місяця або за собівартістю місяця проведення інвентаризації)?
  5. чи використовуються податкові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування для вищезазначених операцій?
  6. за якою ціною необхідно робити нарахування компенсуючих податкових зобов’язань, виходячи з середньозваженої собівартості сировини, що непридатна для використання: місяця, що передує списанню, або місяця, в якому списується сировина?

 

Щодо питань 1- 5

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Кодексу для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування по операціях зі списання непридатної для використання сировини.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996-XIV)).

Отже, питання порядку списання непридатної для використання сировини  з балансу ТОВ та формування собівартості такої сировини у бухгалтерському обліку належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо питання 6

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191
п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 Кодексу).

Згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника.

З метою застосування п. 198.5 ст. 198 Кодексу податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях – на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону № 996-XIV.

Пунктом 189.1 ст. 189 Кодексу встановлено, що у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо.

У разі списання сировини у зв'язку з неможливістю її використання у господарській діяльності платник податку нараховує податкові зобов'язання згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу на дату такого списання, підтверджену відповідними первинними (бухгалтерськими) документами, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, а саме виходячи з вартості такої сировини, придбаної з податком на додану вартість.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).