Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.10.2024 р. № 4885/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питань оподаткування податком на прибуток операцій з отримання міжнародних грантів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повідомляє.

Як викладено у зверненні, товариство є виробничо-торгівельною компанією, яка спеціалізується на виробництві одноразової гігієнічної продукції, побутової хімії та засобів особистої гігієни.

Товариство вирішило замінити лінію для пакування побутової хімії.

Відповідно до наданої інформації, для купівлі горизонтальної автоматизованої пакувальної машини Товариство заключило грантову угоду з підприємством-резидентом США, що діє на підставі свідоцтва про акредитацію виконавця проекту (програми) міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) в рамках проєкту USAID «Конкурентоспроможна економіка України».

Програма «Конкурентоспроможна економіка України» фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), реєстраційна картка проєкту (програми) МТД зареєстрована в Секретаріаті Кабінету Міністрів України за № 3988-78 від 26.07.2024 і реалізується відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Сполучених Штатів Америки про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво від 07.05.1992.

За умовами угоди підприємство-нерезидент виділяє грантові кошти на рахунок Товариства черговими платежами. При цьому внесок Товариства до загальної суми бюджету гранту становить 67%, а підприємства – нерезидента – 33%.

В рамках даної грантової угоди Товариство отримує грошові кошти для фінансування закупівлі обладнання у резидента Польші (Sp.z. o.o.).

Товариство запитує:

1. Який порядок бухгалтерського та податкового обліку отриманих в рамках проєкту МТД грантових коштів від акредитованого виконавця, а саме:

Чи підлягає коригуванню фінансовий результат звітного періоду, в якому отримано фінансування від виконавця в сторону збільшення?

2. Чи повністю підлягає звільненню від оподаткування податком на додану вартість господарська операція з поставки товару на митну територію України, якщо останній було придбано за грантові кошти в рамках проєкту МТД та частина внеску в бюджет гранту належить грантоотримувачу (Товариству)?

3. Який порядок бухгалтерського та податкового обліку придбаного в рамках проєкту МТД обладнання, а саме:

3.1. Чи вважається об’єктом оподаткування податком на прибуток основний засіб, який було придбано в рамках проєкту МТД?

3.2. Чи вважається об’єктом оподаткування частина придбаного основного засобу в розмірі суми внеску підприємства – нерезидента?

4. Який порядок амортизації отриманого основного засобу, а саме:

4.1. Чи потрібно нараховану амортизацію розмежовувати у співвідношенні до розміру внеску в грантову діяльність Товариства (грантоотримувача) – 67% та акредитованого виконавця (33%)?

4.1.1. Чи включаються в доходи частина суми нарахованої амортизації в розмірі 33%, відповідно до відсоткового співвідношення внеску виконавця?

4.1.2. Чи є об’єктом оподаткування податком на прибуток частина суминарахованої в розмірі 33%, відповідно  відсоткового співвідношення внеску?

4.2. Чи включається в доходи частина суми нарахованої амортизації в розмірі 67%, відповідно до відсоткового співвідношення внеску грантоотримувача (Товариства)?

4.2.1. Якщо включається, то чи є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств частина суми, нарахованої амортизації в розмірі 67%?

 

Щодо питання 1

 

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Нормами ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату за операціями із отримання гранту. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

Таким чином, отримання та використання гранту за цільовим призначенням відображається у складі фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Враховуючи вищезазначене, питання щодо порядку відображення у бухгалтерському обліку грантів, отриманих від нерезидента, відноситься до компетенції Міністерства фінансів України.

Статтею 3 ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені нормами ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Процедура залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, в тому числі державної реєстрації, моніторингу проектів (програм), акредитації виконавців (юридичних осіб - нерезидентів), реєстрації представництва донорської установи в Україні регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок № 153).

Відповідно до п. 2 Порядку № 153 грантова угода - угода між партнером з розвитку або виконавцем та реципієнтом про передачу фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті в рамках проекту (програми).

Виконавцем проєкту є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі;

бенефіціаром – центральний орган виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, до компетенції яких належить формування та/або реалізація державної політики у відповідній галузі чи регіоні, де передбачається впровадження проєкту (програми), що заінтересована в результатах виконання проєкту (програми), виконавчий орган місцевого самоврядування, юрисдикція якого поширюється на територію реалізації проєкту (програми), Секретаріат Кабінету Міністрів України, Офіс Президента України, комітети та Апарат Верховної Ради України, Національний банк, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Національне антикорупційне бюро, Рахункова палата, інші державні органи; партнером з розвитку – іноземна держава, уряд та уповноважені урядом іноземної держави органи або організації, іноземний муніципальний орган або міжнародна організація, що надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних договорів України;

субпідрядником - будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми);

реципієнтом – резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проєктом (програмою).

Пунктом 3 Порядку № 153 встановлено, що МТД може залучатись у вигляді:

будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проектів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні;

робіт і послуг;

прав інтелектуальної власності;

фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті;

інших ресурсів, не заборонених законодавством, у тому числі стипендій.

Проєкти (програми) підлягають обов’язковій державній реєстрації. Державна реєстрація проектів (програм) провадиться Секретаріатом Кабінету Міністрів України (пункти 11, 13 Порядку № 153).

Пунктом 12 Порядку № 153 встановлено, що державна реєстрація проектів (програм) є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Пунктом 12 Порядку № 153 встановлено, що державна реєстрація проектів (програм) є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Для державної реєстрації проектів реципієнт і партнер по розвитку або уповноважена партнером по розвитку особа подають в Секретаріат Кабміну України в електронному і паперовому вигляді документи, вказані у пункті 14 Порядку № 153, у тому числі засвідчений партнером з розвитку або виконавцем план закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за рахунок МТД (далі – план закупівлі), що складається за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 153 (у разі виникнення потреби в реалізації права на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України) (підпункт 2¹ пункту 14 Порядку № 153).

Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, Інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153.

Згідно із реєстраційною карткою проєкту (програми) реалізація проєкту здійснюється у межах Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво, яка набрала чинності 07.05.1992 (далі – Угода).

Відповідно до п. «а» ст. І «Податки та інші збори» Угоди товари, поставки та інше майно, що надаються або використовуються у зв’язку з програмами допомоги Сполучених Штатів, можуть імпортуватися, експортуватися або використовуватися в Україні із звільненням  від будь-яких тарифів, зборів, мит, податків на імпорт та інших аналогічних податків або зборів, що накладаються Україною або будь-якою її організацією.

Підпунктом «б» ст. 1 Угоди передбачено, що будь-яка урядова або приватна організація Сполучених Штатів, що несе юридичну відповідальність за здійснення програм допомоги Сполучених Штатів, та будь-які співробітники такої приватної організації, які не є громадянами або не мешкають постійно в Україні і які перебувають тут у зв’язку з виконанням цих програм, звільняються (1) від будь-яких прибуткових податків, відрахувань на соціальне забезпечення або інших податків, що їх накладає Україна або будь-яка її організація, з доходів, одержаних у зв’язку із здійсненням програм допомоги Сполучених Штатів та (2) виплат будь-яких тарифів, зборів, мит, податків на імпорт та інших аналогічних податків або зборів на власне або домашнє майно, що ввозиться, вивозиться або використовується в Україні для особистого користування цих співробітників або членів їхніх сімей. 

Крім того, відповідно до статті IV «Використання допомоги» Угоди, будь-які товари, поставки або інше майно, що надається в рамках програм допомоги Сполучених Штатів, використовуватимуться виключно для цілей, погоджених між Урядами Сполучених Штатів Америки та України. Якщо використання будь-яких товарів, поставок або іншого майна здійснюється для інших цілей, ніж тих, що були погоджені в рамках таких програм, чого можна було б обґрунтовано не допустити відповідним рішенням Уряду України, то Уряд України на прохання відшкодовує у доларах Сполучених Штатів Уряду Сполучених Штатів Америки суму, виплачену за ці товари, поставки або інше майно. Уряд Сполучених Штатів Америки може на власний розсуд використати відшкодовану суму для фінансування інших витрат на діяльність, пов’язану з цією допомогою.

Отже, Угодою передбачено звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств прибутку будь-яких урядових або приватних організацій Сполучених Штатів, отриманого у зв’язку із здійсненням програм допомоги Сполучених Штатів в рамках вказаної Угоди.

Однак, положеннями Угоди не передбачено пільгового оподаткування податком на прибуток підприємств реципієнтів – резидентів України.

При цьому, грантові кошти, які отримують юридичні особи – резиденти України в рамках проєктів МТД не підпадають під визначення бюджетних грантів з ціллю оподаткування.

 

Щодо питання 2

 

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» – «в» п. 185.1 ст.і 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України, ввезення товарів на митну територію України.

Відповідно до абзаців другого та третього п. 197.11 ст. 197 ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Порядок застосування податкових пільг з ПДВ при наданні МТД, які визначені міжнародними угодами, регулюються п. 197.11 ст. 197 ПКУ.

Механізм реалізації такої пільги регламентований Порядком № 153. Підставою для застосування податкової пільги у межах реалізації проєкту МТД є реєстраційна картка проєкту (програми), оформлена згідно з Порядком № 153.

Якщо придбання товарів/послуг, зазначених у плані закупівлі проєкту МТД, здійснюється виконавцем проєкту МТД у платника ПДВ, який є субпідрядником у рамках проєкту МТД, та/або таким субпідрядником у інших постачальників – платників ПДВ та відбувається у межах граничної суми, передбаченої у плані закупівлі, то операції з постачання таких товарів/послуг звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до п. 197.11 ст. 197 ПКУ (за умови дотримання вимог міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку, п. 197.11 ст. 197 ПКУ та Порядку № 153).

Операція з ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, у рамках проєкту МТД та у межах затвердженого плану закупівлі звільняється від оподаткування ПДВ (за умови дотримання вимог міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку, п. 197.11 ст. 197 ПКУ та Порядку № 153).

Одночасно повідомляємо, що з питання надання більш конкретного роз’яснення щодо звільнення від оподаткування ПДВ операції з ввезення Товариством на митну територію України товарів у межах проєкту МТД необхідно звернутися до Державної митної служби України як до центрального органу виконавчої влади, одними із завдань якого є:

організація та здійснення ведення обліку і адміністрування митних та інших платежів, контроль за справлянням яких законом покладено на Державну митну службу України, забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до відповідного бюджету під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення;

надання консультацій з питань практичного застосування окремих норм законодавства з питань митної справи відповідно до Митного кодексу України.

 

Щодо питань 3 - 4

 

Відповідно до п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) (п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

У податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби (матеріальні активи), оплата за які частково здійснена за рахунок отриманого гранту, тому такі основні засоби (матеріальні активи), які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

При нарахуванні амортизації основних засобів, формуються різниці згідно з вимогами ст. 138 ПКУ.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та згідно з п. 138.2 ст. 138 ПКУ зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I ПКУ, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Отже, фінансовий результат до оподаткування, сформований відповідно до положень бухгалтерського обліку збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів (матеріальних активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації таких основних засобів (матеріальних активів) відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за умови, що вони призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).