Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.10.2024 р. № 4921/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення
щодооподаткування податком на прибуток залишку сформованого резерву виплат (призового фонду) у разі прийняття рішення про припинення лотереї,та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У своєму зверненні Підприємство повідомило, що здійснює діяльність з випуску та проведення державних лотерей на підставі Ліцензії, виданої Міністерством фінансів України 02.09.2013 року.

Підприємство прийнято рішення про припинення розповсюдження державної грошової миттєвої лотереї відповідно до умов її проведення. На момент прийняття відповідного рішення про припинення розповсюдження державної грошової миттєвої лотереї обліковується залишок сформованого призового фонду.

Враховуючи вищевикладене, заявник просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи підлягає оподаткуванню податком на прибуток залишок сформованого резерву виплат (призового фонду) у разі прийняття рішення про припинення лотереї?

2. За якою ставкою податку на прибуток оподатковується залишок сформованого резерву виплат (призового фонду) у разі прийняття рішення про припинення лотереї?

Щодо питань 1, 2.

Основні засади державного регулювання лотерейної сфери в Україні встановлює Закон  України від 06.09.2012 № 5204-VI «Про державні лотереї в Україні» (далі – Закон № 5204).

Пунктом 3 статті 1 Закону  № 5204 визначено, що державна лотерея – лотерея, що проводиться оператором лотерей відповідно до цього Закону.

Оператор державних лотерей – юридична особа – суб'єкт підприємницької діяльності, що одержала право на проведення державних лотерей у порядку, визначеному Законом № 5204 (п. 11 частини першої ст. 1 Закону № 5204).

Відповідно до п.1.2 розділу 1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 12.12.2002 №128/1037 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 за № 1005/7293 (далі – Ліцензійні умови)призовий фонд – грошова сума, що підлягає виплаті переможцям лотереї відповідно до оприлюднених умов її випуску та проведення, зменшена на розмір джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї.

Підпунктом 4.1.1 п.4.1 розділу 4 Ліцензійних умов визначено, що під час проведення лотереї оператор формує призовий фонд і відображає його в обліку як забезпечення майбутніх витрат і платежів (далі – резерв виплат).

До призового фонду не включається сума джек-поту, не забезпечена сплатою участі у лотереї. Сума джек-поту, не забезпечена сплатою участі у лотереї, не може перевищувати 10 відсотків власного капіталу. Оператор зобов'язаний сформувати резерв, що покриває суму джек-поту, не забезпечену сплатою участі у лотереї.

Кошти призового фонду (резерву виплат) не можуть використовуватися оператором як предмет застави та на інші потреби, за винятком виплати або видачі виграшів гравцям лотереї.

Відповідно до п. 14 ст. 1 Закону № 5204залишковий фонд державної лотереї – частина призового (виграшного) фонду, що залишається незапитаною з будь-яких причин переможцями державної лотереї у встановлений умовами її проведення термін.

Згідно з п.п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 Кодексуоб’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є дохід суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.8 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до п. 141.8 ст.141 Кодексу, дохід суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, від операцій з випуску та проведення лотерей підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною у п. 136.6 ст. 136 Кодексу.

Прибуток суб'єктів, що здійснюють випуск та проведення лотерей, від здійснення іншої діяльності, яка не пов'язана із випуском та проведенням лотерей, нараховується та сплачується за правилами цього розділу за базовою (основною) ставкою податку.

Нарахований суб'єктами, що здійснюють випуск та проведення лотерей, податок на дохід за ставкою, визначеною в п. 136.6 ст. 136 Кодексу, не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб'єкта.

Відповідно до п. 136.6 ст. 136 Кодексу під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених п.п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, у розмірі 30 відсотків з урахуванням положень п. 48 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.271 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, від операцій з випуску та проведення лотерей складається з доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду та суми безнадійної заборгованості, визначеної п.п. «е»п.п. 14.1.11 цього пункту.

Дохід суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, що залишився після формування призового (виграшного) фонду, - частина коштів, що становить різницю між загальною сумою доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею, та сумою сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення.

Водночас слід зазначити, що відповідно до п.п. «е»п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безнадійна заборгованість - сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року.

Таким чином, об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є дохід суб’єктів,які здійснюють випуск та проведення лотерей, що залишився після формування призового (виграшного) фонду, у вигляді частини коштів, що становить різницю між загальною сумою доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею, та сумою сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведеннязбільшений на суму залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня звітного року.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.