Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.10.2024 р. № 4927/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

                                                                                                                                         

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова  служба України  у зв’язку із надходженням звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство), про надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення, Товариство є сільськогосподарським товаровиробником, перебуває на спрощеній системі оподаткування та має статус платника єдиного податку 4 групи. Основними видами діяльності є розведення великої рогатої худоби молочних порід, вирощування зернових та олійних культур. Товариство планує здійснити продаж основних засобів фізичній особі. В зв’язку зі складністю застосування норм законодавства в частині проведення готівкового розрахунку при продажу фізичній особі сільськогосподарських агрегатів, легкових автомобілів, що обліковуються на рахунку 10 «Основні засоби» Товариство звернулося з наступними питаннями.

1. Чи може Товариство при здійсненні продажу основних засобів, що перебувають на балансі, провести розрахунки з покупцями – фізичними особами в касі підприємства?
2. Чи зобов’язане Товариство застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні готівкових розрахунків з покупцями за зазначені основні засоби?
3. Чи виникають додаткові податкові обов’язки у Товариства при здійсненні готівкових розрахунків при вибутті основних засобів, що перебувають на балансі підприємства, внаслідок продажу фізичній особі?  

 

Щодо питання 1, 2

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності затверджено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджено постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148, із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148).

Підпунктом 8 пункту 3 розділу I Положення № 148 визначено, що каса – приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів

Пунктом 25 розділу III Положення № 148 визначено, що приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером, підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг  встановлені Законом України
від 06.07.95 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі –
Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Порядок проведення розрахунків при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для виконання платіжної операції встановлено статтею 3 цього Закону.

Згідно із п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби –  матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Разом з тим, п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (далі – Наказ № 92), визначено, що основні
засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України
від 30 листопада 1999 року № 291, рахунок 10 «Основні засоби» призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об’єктів і орендованих єдиних (цілісних) майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об’єктів інвестиційної нерухомості.

За дебетом рахунку 10 «Основні засоби» відображаються записи по надходженню основних засобів на баланс підприємства. За кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.  Облік основних засобів ведеться в таких розрізах: надходження, вибуття, амортизація, ремонт, переоцінка, а також облік орендованих основних засобів.

 Об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом. Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів. Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.

 Враховуючи зазначене вище, у разі продажу за готівкові кошти основних засобів (основних фондів) які вилучені з активів (списані з балансу) внаслідок їх продажу і які згідно бухгалтерського обліку обліковувались на рахунку 10 «Основні засоби», Товариство може проводити такі розрахунки у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, або у безготівковій формі через банківські установи. Застосування Товариством  РРО/ПРРО не є обов’язковим.

Крім того, у разі здійснення розрахунків в касі у готівковій формі Товариство зобов’язане дотримуватись вимог Положення № 148, зокрема в частині дотримання граничних сум розрахунків.

 

Щодо питання 3

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Кодексу податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом.

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності платниками єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарськими товаровиробниками (у тому числі порядок нарахування та слати податків і зборів платниками єдиного податку) регламентується главою 1 розділу XIV Кодексу. При цьому факт здійснення саме готівкових розрахунків при вибутті основних засобів, що перебувають на балансі Товариства, внаслідок продажу фізичний особі не призводить до виникнення додаткових податкових зобов’язань у розумінні вимог Кодекса.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.