Індивідуальна податкова консультація
Державнаподаткова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянулазвернення( ),щодо практичного застосуванняокремих норм чинного законодавства та в межах компетенціїповідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомляє, що єфізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування та хоче передати свої вантажні автомобілі, які були придбані з розрахункового рахунку фізичної особи – підприємця, до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю де вищезазначена фізична особа – підприємець виступає засновником як фізична особа.
У своєму зверненні платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Яку вартість авто потрібно взяти для передачі їх до статутного капіталу: залишкову чи ринкову?
2. Чи має право Товариства з обмеженою відповідальністю відшкодовувати податковий кредит з даних авто?
Згідно з данимиінформаційнихресурсівДержавної податкової служби
(далі – ДПС)фізична особа – підприємець зареєстрований як платникподатку на додану вартість (далі – ПДВ).
Відносини, щовиникають у сферісправлянняподатків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст.1 розділу І Кодексу).
Відповідно до пп. 5.1 – 5.3 ст. 5 розділу І Кодексупоняття, правила та положення, установленіКодексом та законами з питаньмитноїсправи, застосовуютьсявиключно для регулюваннявідносин, передбаченихстаттею 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положенняіншихактівсуперечатьпоняттям, термінам, правилам та положеннямКодексу, для регулюваннявідносиноподаткуваннязастосовуютьсяпоняття, терміни, правила та положенняКодексу.Іншітерміни, щозастосовуються у Кодексу і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленомуіншими законами.
Правовий статус товариств з обмеженоювідповідальністю та товариств з додатковоювідповідальністю (далі – Товариство), порядок їхстворення, діяльності та припинення, права та обов'язкиїхучасниківвизначає Закон Українивід 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковоювідповідальністю» зізмінами (далі – Закон № 2275).
Вкладом учасникатоваристваможуть бути гроші, цінніпапери, іншемайно, якщо інше не встановлено законом(частини перша ст. 13 Закону № 2275).
Вклад у негрошовійформі повинен матигрошовуоцінку, щозатверджуєтьсяодностайнимрішеннямзагальнихзборівучасників, у яких взяли участь всіучасникитовариства. При створеннітоваристватакаоцінкавизначаєтьсярішеннямзасновників про створеннятовариства (частинитретя
ст. 13 Закону № 2275).
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначено Законом України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі – Закон № 2658).
Відповідно до ст. 3 Закону № 2658 майном, яке може оцінюватися, вважаються об’єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід’ємні частини), об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості, машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об’єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності. При цьому оцінка, зокрема,
майна – це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 Закону № 2658, і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.
Статтею 7 Закону № 2658 визначено випадки проведення оцінки майна. Так, оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї із сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов’язковим, зокрема, з метою оподаткування майна згідно з законом, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою.
Правовіосновиоподаткування ПДВ встановленорозділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу, зокремаоб’єктомоподаткування ПДВ є операціїплатниківподатку з постачаннятоварів/послуг, місцепостачанняякихвідповідно до ст. 186 розділу V Кодексурозташоване на митнійтериторіїУкраїни.
Підпостачаннямтоваріврозуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмінчидарування такого товару, а такожпостачаннятоварів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу).
При цьому товари – це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (п.п. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 розділу IКодексу).
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено ст. 187, 198 і 201 розділу V Кодексу.
Згідно з п. 201.1 та 201.10 ст. 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 201.8 ст. 201 розділу V Кодексу право на нарахуванняподатку та складанняподатковихнакладнихнадаєтьсявиключно особам, зареєстрованим як платникиподаткув порядку, передбаченомуст. 183 розділу V Кодексу.
Згідно з п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 розділу V Кодексуплатникподаткузобов’язанийнарахуватиподатковізобов’язаннявиходячи з базиоподаткування, визначеноївідповідно до п. 189.1 ст. 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізнішеостаннього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановленіКодексу для такоїреєстрації, зведенуподатковунакладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротнихактивів, придбанихабовиготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбанняабовиготовленнясумиподаткубуливключені до складу податкового кредиту), у разі якщо такітовари/послуги, необоротніактивипризначаються для їхвикористанняабопочинаютьвикористовуватися в операціях, що не є господарськоюдіяльністюплатникаподатку (крімвипадків, передбачених п.189.9 ст. 189 розділу V Кодексу).
Господарською діяльністю відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу, зокрема,є діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Враховуючивикладене та виходячиізаналізу норм Кодексу і вказанихвище нормативно-правовихактів, описупитань і фактичнихобставин, наявних у Вашому зверненні, ДПС повідомляє.
Якщо передача майна у якостівнеску до статутногокапіталутоваристваздійснюватиметьсяйогозасновником – фізичною особою, то при здійсненнітакоїопераціїподатковізобов’язання з ПДВ не виникатимуть та податкованакладна не складатиметься.
Водночас, якщо при придбанні майна суми ПДВ буливключеніфізичною особою – підприємцем до складу податкового кредиту, то при передачі такого майна до статутного капіталуюридичної особи у якостівнескуфізичної особи – засновникамайновважається таким, щопочинаєвикористовуватися в негосподарськійдіяльностіфізичної особи – підприємця, та відповідно у фізичної особи – підприємцявиникаєобов'язокщодонарахуванняподатковихзобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексуіндивідуальнаподатковаконсультаціямаєіндивідуальний характер і можевикористовуватисявиключноплатникомподатків, якомунаданотакуконсультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |