Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю «»
(далі – Товариство) від № (вх. ДПС № /ІПК/6 від) щодо надання індивідуальної податкової консультації та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє таке.
У своєму зверненні Товариство повідомило, що є фінансовою установою, має ліцензію на діяльність фінансової компанії та може здійснювати діяльність з надання коштів та банківських металів у кредит. Товариство планує надавати кошти у кредит споживачам – фізичним особам на підставі укладених договорів про надання фінансового кредиту (далі – Договір).
Враховуючи викладене вище, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):
1. Чи має Товариство проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через реєстратор розрахункових операцій у разі оплати позичальником процентів/повернення кредитів онлайн, за допомогою програмного забезпечення технологічних операторів (portmone, platon), що розміщене на вебсайті Товариства та використовується платіжною установою, яка надає Товариству послуги з переказу коштів без відкриття рахунку? При цьому, послуги технологічних операторів використовуються платіжною установою для надання позичальникам можливості застосувати електронні платіжні засоби для ініціювання списання коштів з їх банківських рахунків для подальшого їх переказу надавачем платіжних послуг на користь Товариства.
2. Чи має Товариство проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуг) через реєстратори розрахункових операцій у разі оплати позичальником процентів/тіла кредиту онлайн за допомогою сервісу liqpay (інтернет-еквайринг), якщо договір про надання фінансового кредиту був укладений Товариством з позичальником онлайн з використанням вебсайту Товариства (у місці надання послуг розрахунки готівкою не здійснюються)?
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання
(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено розділом ІІ цього Закону.
Зокрема, статтею 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки, як у готівковій формі так і в безготівковій формі, на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО/ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.
Разом з цим небанківські фінансові установи – є юридичними особами, реєстрація яких здійснюється відповідно до Закону України
від 15.05.2003 № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб,
фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», а діяльність яку вони здійснюють – є ліцензованою, згідно з Положенням про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг, яке затверджене постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2023 року № 199 (далі – Положення).
У відповідності до визначень, наведених у Положенні, небанківська фінансова установа – це страховик, кредитна спілка, фінансова компанія, ломбард.
При цьому пунктом 142 Положення передбачено, що фінансова компанія додатково до діяльності з надання одного або кількох видів фінансових послуг, зазначених у частині першій статті 29 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», які фінансова компанія має право здійснювати на підставі відповідної ліцензії, а також дозволеної для фінансової компанії діяльності, що зазначена в частинах п’ятій – сьомій статті 29 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», має право здійснювати іншу господарську діяльність, крім таких видів діяльності, зокрема, діяльності у сфері матеріального виробництва і торгівлі.
З метою надання відповіді на поставлені питання 1 та 2 слід зауважити, що Закон № 265 та прийняти на його виконання нормативно-правові акти не регулюють діяльність у сфері кредитування, а лише встановлюють коло обов’язків щодо приймання та виплати коштів під час надання послуг, незалежно від їх сутності.
Таким чином, керуючись правом, наданим пунктом 14 статті 9
Закону № 265, Товариство може не застосовувати РРО/ПРРО в межах виконання умов Договору у разі отримання від позичальників оплати процентів/повернення кредиту онлайн (в контексті звернення) виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, але зобов’язане застосовувати РРО/ПРРО у разі проведення готівкових розрахунків, здійснення яких призведе до обов’язку застосування РРО/ПРРО на загальних засадах.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |