Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.10.2024 р. № 4959/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю(далі – Товариство) щодо практичного застосування окремих норм законодавствастосовно ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, вимог зберігання тютюновихвиробів, пального,керуючись статтею 52Податкового кодексу України(далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму запиті Товариство зазначає, що основним видом діяльності є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, алкогольними напоями, тютюновими виробами, а також непродовольчими товарами.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1.  Щодо ст. 19 та ст. 25 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулюваннявиробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817):

 

1.1 Чи не буде вважатися порушенням вимог ст. 19 та ст. 25  Закон № 3817 проведення взаємозаліку на підставі частини другої ст. 601 Цивільного кодексу України та частини третьої ст. 203 Господарського кодексу України, якщо покупець має заборгованість за надані послуги чи несплачені штрафні санкції?

 

2.   Щодо ст. 21 Закону № 3817:

 

2.1   Чи потрібно вносити в Єдиний реєстр місць зберігання склад, де здійснюється виключно зберігання тютюнових виробів, що поставлені постачальниками з подальшим розвезенням таких виробів в магазини?

2.2      Чи потрібно встановлювати цілодобову систему відеоспостереження на складі, де здійснюється виключно зберігання тютюнових виробів , що поставлені постачальниками з подальшим розвезенням таких виробів в магазини?

2.3  Чи потрібно вносити до Єдиного реєстру місць зберігання  приміщення, де здійснюється одночасно і зберігання тютюнових виробів,  що поставлені постачальниками з подальшим розвезенням таких виробів в магазини, і роздрібна торгівля такими тютюновими виробами на підставі роздрібної ліцензії?

2.4     Чи потрібно встановлювати цілодобову систему відеоспостереження в приміщенні, де здійснюється одночасно і зберігання тютюнових виробів, що поставлені постачальниками з подальшим розвезенням таких виробів в магазини і роздрібна торгівля такими тютюновими виробами на підставі роздрібної ліцензії?

2.5     Яка відповідальність передбачена у разі невстановлення цілодобової системи відеоспостереження, якщо на складі здійснюється виключно зберігання тютюнових виробів, що поставлені постачальниками з подальшим розвезенням таких виробів в магазини?

2.6     Яка відповідальність передбачена у разі невстановлення цілодобової системи відеоспостереження, якщо на складі одночасно здійснюється і зберігання тютюнових виробів, що поставлені постачальниками з подальшим розвезенням таких виробів в магазини, і роздрібна торгівля такими тютюновими виробамина підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі?

2.7  Чи вважається акцизним складом склад, на якому здійснюється виключно зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що поставлені постачальниками з подальшим транспортуванням на магазини?

 

3.   Щодо ст. 52 Закону № 3817:

 

3.1     Якщо є ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, то чи необхідно отримувати окрему ліцензію на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах?

3.2     Яка річна плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах?

 

4.  Щодо ст. 28 та п. 24 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817:

4.1   Якщо є ліцензія на право зберігання пального для власних потреб (обсяг резервуарів понад 2000 літрів), то чи потрібно додатково подавати декларацію про провадження господарської діяльності із зберігання пального для власних потреб?

 

5.   Щодо п.7 ст. 72 Закону № 3817:

 

5.1  Яка процедура подачі заяви для отримання ліцензії з роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним?

5.2   Чи потрібно після подачі заяви на отримання ліцензії повідомляти орган ліцензування про сплату за таку ліцензію?

5.3  Чи потрібно застосовувати книги обліку розрахункових операцій      (далі – книги ОРО) для роботи на реєстраторах розрахункових операцій (далі –РРО) чи програмних реєстраторах розрахункових операцій (далі – ПРРО), які не використовуються за відсутності електропостачання та зв’язку з інтернетом?

5.4  Чи є відповідальність за відсутність книг обліку розрахункових операцій, якщо підприємство працює на РРО та ПРРО, які не використовуються за відсутності електропостачання та зв’язку з інтернетом та щодо яких при реєстрації вказано, що книга ОРО не реєструється?

 

Щодо питання 1.1

 

Відповідно до частини першої ст. 19 Закону № 3817 суб'єкти господарювання при здійсненні діяльності з оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями зобов'язані проводити розрахунки за операціями оптової торгівлі, зокрема, алкогольними напоями виключно у безготівковій формі, в тому числі у випадках, якщо розрахунки проводяться з іншою особою після заміни сторони у зобов'язанні чи при виконанні обов'язку боржника третьою особою.

 Не вважається порушенням вимог частини першої цієї статті непроведення розрахунків у зв'язку з припиненням зобов'язання з підстав, передбачених законом або договором між суб'єктами господарювання (частина друга ст. 19 Закону № 3817)

Згідно із частиною першою ст. 25 Закону № 3817 суб'єкти господарювання при здійсненні діяльності з оптової торгівлі тютюновою сировиною, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, зобов'язані проводити розрахунки за операціями з оптової торгівлі тютюновою сировиною, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, виключно у безготівковій формі, в тому числі у випадках, якщо розрахунки проводяться з іншою особою після заміни сторони у зобов'язанні чи при виконанні обов'язку боржника третьою особою.

Не вважається порушенням вимог частини першої цієї статті непроведення розрахунків у зв'язку з припиненням зобов'язання з підстав, встановлених законом або договором між суб'єктами господарювання(частина друга ст. 19 Закону № 3817).

Главою 50 «Припинення зобов’язання» Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено підстави припинення зобов’язання. Зокрема, відповідно до ст. 601 ЦКУ зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. При цьому, зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Главою 22 «Виконання господарських зобов’язань. Припинення господарських зобов’язань» Господарського кодексу України (далі – ГКУ) також визначено умови виконання господарських зобов'язань.

Згідно з частиною третьою ст. 203 ГКУ господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Отже, у разі здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами непроведення розрахунків шляхом здійснення взаємозаліку зустрічних вимог між постачальником та покупцем на підставі договору чи заяви однієї зі сторін не вважається порушенням вимог частини першої ст. 19 та частини першої ст. 25Закону № 3817.

 

Щодопитань 2.1– 2.6

 

На сьогодні вимоги щодо реєстрації місць зберігання алкогольних напоїв, спирту етилового, тютюнових виробів, рідин,що використовуються в електронних сигаретах, у Єдиному державному реєстрі місць зберігання        встановлено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) в місцях зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які внесені до Єдиного реєстру таких місць зберігання (частина шістдесят перша ст. 15 Закону № 481).

Відповідно до частини шістдесят четвертої ст. 15 Закону № 481 суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що:

Закон № 481 втрачає чинність з 1 січня 2025 року;

положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Згідно із частиною першою ст. 21 Закону № 3817 зберігання тютюнової сировини, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснює суб’єкт господарювання в місцях зберігання, які внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, та за обов’язкової умови встановлення і безперервного функціонування цілодобової системи відеоспостереження у таких місцях зберігання, крім підприємств, на яких здійснюється виробництво тютюнових виробів та/або ферментація тютюнової сировини, для яких основні вимоги до цілодобової системи відеоспостереження визначені статтею 20 цього Закону.

Частини дев’ята і десята статті 21 Закону № 3817, якими встановлено, зокрема, основні вимоги до цілодобової системи відеоспостереження у місцях зберігання тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, набирають чинності та вводяться в дію з першого числа третього місяця, наступного за місяцем, в якому цей Закон набирає чинності, тобто з 01.10.2024.

Відповідно до частини шостої ст. 21 Закону № 3817 суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та/або ліцензію на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, має право зберігати тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у місцях роздрібної торгівлі без внесення таких місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання. У разі якщо суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та/або ліцензію на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, зберігає тютюнові вироби або рідини, що використовуються в електронних сигаретах, за іншою адресою, ніж місце роздрібної торгівлі, такі місця зберігання підлягають внесенню до Єдиного реєстру місць зберігання.

Отже, у разі, коли суб’єкт господарювання зберігаєтютюнові вироби за іншою адресою, ніж місце роздрібної торгівлі, він зобов’язанийвнестиінформацію про такі місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання та встановити і забезпечити безперервне функціонування цілодобової системи відеоспостереження у таких місцях зберігання, в тому числі у разі зберігання тютюнових виробів, що поставлені постачальниками з подальшим розвезенням таких виробів по магазинах.

Системи відеоспостереження повинні відповідати вимогам, встановленим частиною дев’ятою статті 21 Закону № 3817, та функціонувати згідно відповідного порядку, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 46 Закону № 3817 визначено підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зокрема, є факт повторного протягом року відключення, припинення функціонування та/або відсутності, та/або неповної сукупності обладнання, встановлення якого передбачено в місцях, визначених частиною дванадцятою ст. 20 та частиною десятою ст. 21 цього Закону, цілодобової системи відеоспостереження (крім випадків відключення цілодобової системи відеоспостереження, пов'язаного із здійсненням ремонту такої системи на підставі розпорядження керівника, про що повідомляється представник податкового органу на контрольному посту або податковий орган за місцезнаходженням підприємства, та/або з відключенням електропостачання оператором системи розподілу чи електропостачальником) та/або неповідомлення суб'єктом господарювання у визначений цим Законом строк про такий факт, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки (пункт 40 частини другої ст. 46 Закону              № 3817).

Отже, у разі невстановлення цілодобової системи відеоспостереження у місцях зберігання тютюнових виробів, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру місць зберігання, припиняється дія ліцензії шляхом прийняття органом ліцензування, який надав відповідну ліцензію, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Відповідно до пункту тринадцятого частини другої ст. 73 Закону № 3817 у разі здійснення оптової або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності відповідної ліцензії (крім випадків, передбачених цим Законом) до суб'єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 200 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

 

Щодо питання 2.7

 

Відповідно до п.п. ап. п.14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад –  це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

Не є акцизним складом, зокрема, приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

Отже, склад, на якому здійснюється виключно зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що поставлені постачальниками з подальшим транспортуванням до магазинів, не вважається акцизним складом.

 

Щодо питань 3.1, 3.2

 

Згідно з частиною першою ст. 23 Закону № 3817 роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб'єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

На сьогодні ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видаються відповідно до ст. 15 Закону № 481.

Відповідно до частини двадцять шостої ст. 15 Закону № 481 плата за ліцензію на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, становить 780 гривень на кожне місце торгівлі. Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, мають право продавати рідини, що використовуються в електронних сигаретах, без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі такими рідинами.

Отже, у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, продаж рідин, які використовуються в електронних сигаретах, може здійснюватися суб’єктом без отримання окремої ліцензії на  право роздрібної торгівлі такими рідинами.

До 31 грудня 2024 року плата за ліцензію на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, становить 780 гривень на кожне місце торгівлі.

Відповідно до п. 1 розділу XII «Прикінцеві положення» нормирозділу VII «Ліцензування» (крім п. 22, 23 і 25 частини другої ст. 46, ст. 49) Закону № 3817 набирають чинності та вводяться в дію з 01 січня 2025 року.

Частиною першою ст. 52 Закону № 3817, яка набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року,встановлено річну плату за ліцензії на право роздрібної торгівлі зокрема, тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, у розмірі:

в сумі 0,35 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, - за кожне місце роздрібної торгівлі, крім території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад  500 метрів квадратних;

в сумі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, за кожне місце роздрібної торгівлі на території сіл і селищ, крім території сіл і селищ, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних.

 

Щодо питання 4.1

 

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 3817 зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Пунктом 24 розділу XIII «Перехідні положення» Закону № 3817  встановлені тимчасові норми на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування щодо особливостей тимчасового спрощеного порядку зберігання пального, яке використовується для заправлення електрогенераторної установки, а саме:

1) суб'єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об'єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

2)зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об'єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб'єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі - декларація), яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Тобто на період дії воєнного стану на території Українита протягом 30 днів з дня його припинення або скасуванняправо на здійснення діяльності зі зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об'єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, може набуватися суб'єктом господарювання на підставі подання до відповідного територіального органу декларації про провадження господарської діяльності зі зберігання такого пального без отримання документів дозвільного характеру (ліцензій) у зв’язку з дієютимчасовогоспрощеного порядку зберігання такого пального.

Отже, у разі наявності ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у суб’єкта господарювання не виникає обов’язку подання на місце зберігання, на яке отримана така ліцензія, декларації про провадження господарської діяльності зі зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об'єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою.

 

 

 

 

Щодо питань 5.1, 5.2

 

Відповідно до частини шостої ст. 41 Закону № 3817,яка набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним надаються та їхня дія припиняється органами ліцензування - територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно з ст. 43 закону № 3817, яка набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року, ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається органом ліцензування шляхом прийняття рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Для отримання ліцензії суб'єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

Відповідно до частини третьої ст. 43 Закону № 3817 у заяві про отримання ліцензії на право провадження роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним зазначаються, зокрема такі відомості:

• реквізити заявника (для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ);
• вид ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, для отримання якої подається заява;
• найменування та код органу ліцензування, до якого подається заява;
• адреса місця роздрібної торгівлі та ідентифікатор об'єкта оподаткування для ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним;
• код/коди адміністративно-територіальної одиниці та території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, у/на якій розміщенімісця роздрібної торгівлі - для ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюнов