Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.10.2024 р. № 4960/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду зверненнящодо практичного застосування окремих нормзаконодавствастосовно форми розрахунків при продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та стосовно місць зберігання тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, керуючись статтею 52Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

Щодо форми розрахунків при продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів:

1. 1. Чи має право Товариство проводити розрахунки під час електронної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, заправними контейнерами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, наступним чином:

шляхом здійснення кінцевими споживачами при отриманні вказаного товару, оплати готівкою або у безготівковій формі (за допомогою електронних

платіжних засобів, в т. ч. банківських карт чи їх реквізитів) безпосередньо в касах (відділення) або електронних застосунках надавачів платіжних послуг (банки, небанківські установи, оператори поштового зв’язку);

шляхом здійснення оплати за вказані товари кінцевим споживачем на веб-сайті Товариства за допомогою електронних платіжних засобів, в т. ч. банківських карт або їх реквізитів;

шляхом здійснення оплати за вказаний товар кінцевим споживачем за допомогою електронних платіжних засобів, в т. ч. банківських карт при доставці товару кур’єрами-співробітниками Товариства?

1. 2. Чи має право Товариство при здійсненні електронної торгівлі приймати розрахунки за алкогольні напої, тютюнові вироби, електронні сигарети, заправні контейнери, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристроях для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом здійснення оплати готівковими коштами безпосередньо кур’єру-співробітнику Товариства з наступним оприбуткуванням таких коштів в касі Товариства та зарахуванням на поточний рахунок Товариства?
   3. Чи має право кінцевий споживачздійснювати розрахунки за алкогольні напої, тютюнові вироби,електронні сигарети, заправні контейнери, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристроях для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, що придбані онлайн, шляхом використання карток емітованих іноземними банками?

 

Щодо місць зберігання тютюнової продукції:

2.1 Чи зобов’язане Товариство за наявності у нього ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, та яке здійснює зберігання тютюнової продукції у місцях роздрібної торгівлі за адресами, що вказані у ліцензії на роздрібну торгівлю, дотримуватися вимоги щодо встановлення і безперервного функціонування цілодобової системи відеоспостереження згідно з ст. 21 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання  виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) у зазначених місцях роздрібної торгівлі?

2.2 Чи зобов’язане Товариство, у випадку отримання ним ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами та/або ліцензії на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, вносити до Єдиного реєстру місць зберігання місце зберігання тютюнової продукції для оптової торгівлі, якщоТовариство вже має ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та адреса місця зберігання для оптової торгівлі співпадає з адресою місця роздрібної торгівлі тютюновою продукцією, вказаною у ліцензії на право роздрібної торгівлі?

2.3 Чи зобов’язане Товариство у випадку отримання ним ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами та/або ліцензії на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, дотримуватися вимоги ст. 21 Закону № 3817 щодо встановлення і безперервного функціонування цілодобової системи відеоспостереження в місцях зберігання для оптової торгівлі, якщо Товариство вже має ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та якщо адреси місць зберігання для оптової торгівлі співпадають з адресами місць роздрібної торгівлі тютюновою продукцією, вказаним у ліцензіях на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами?

 

Щодо ліцензування діяльності

3.1  Вимоги пункту 4 частини першої ст. 47 Закону № 3817 щодо надання ліцензії автоматично відноситься до факту припинення дії ліцензії в цілому по юридичній особі чи за конкретною господарською одиницею, на яку вона видаватиметься в автоматичному режимі?

3.2  У якому розмірі сплачувати платіж за ліцензію, якщо дія ліцензії припадає на різні звітні (податкові) роки, в яких діють різні розміри мінімальної заробітної плати? Наприклад, ліцензія закінчується у листопаді 2024 року, а платіж здійснюється у жовтні 2024 року на наступний квартал (05.11.2024-05.02.2025), що припадає на 2025 рік. У такому випадку сплачувати за ліцензію у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2024 року?

 

 

Щодо питань 1.1, 1.2

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначає Закон України від 3 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі – Закон № 675).

Відповідно до частини першої ст. 3 Закону № 675:

електронна торгівля - господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-комунікаційних систем (пункт2 частини першої ст. 3 Закону № 675);

інтернет-магазин - засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину (пункт 8 частини першої ст. 3 Закону № 675).

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар (частина одинадцята ст. 11Закону № 675).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено Законом України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання
(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено статтею 3 цього Закону.

Встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Частиною 10 статті 71 розділу Х «Основи державної політики щодо споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, використання електронних сигарет та пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння» Закону № 3817, який набрав чинності 27.07.2024,встановлено, що особи, які здійснюють продаж алкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі, зобов’язані забезпечити здійснення розрахунків за такими операціями виключно через рахунки, відкриті у надавачів платіжних послуг в Україні.

В Україні існує дві форми розрахунків – готівкова та безготівкова.

Готівкові розрахунки (розрахунки готівкою) – це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) (підпункт 5 пункту 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29 грудня 2017 року № 148, зі змінами).

Безготівкові розрахунки – це перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів (частина перша ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX«Про платіжні послуги» зі змінами).

Таким чином, до безготівкових розрахунків можна віднести розрахунки, що не пов’язанні з отриманням готівки.

Товариство, яке здійснює продаж алкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння кінцевим споживачам шляхом електронної торгівлі, повинно проводити розрахунки виключно в безготівковій формі із обов’язковим застосуванням РРО/ПРРО у встановленому Законом № 265 порядку та з обов’язковою видачею / надсиланням споживачу відповідного розрахункового документа, незалежно від способу передачі товару споживачу.

 

 

Щодо питання 1.3

 

Підпунктом 14.1.172¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація – це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до п. 52.1 ст. 52 Кодексу за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Поряд з цим у питанні 1.3 свого звернення Товариство просить надати консультацію щодо права та/або можливого обмеження споживача проводити розрахунки шляхом використання карток емітованих іноземними банками на знеособлене питання, яке запитується в інтересах третіх осіб.

Таким чином, Товариство задає питання в інтересах іншої особи – громадянина, що не відповідає вимогам п. 52.2 ст. 52 Кодексу.

Крім того, звернення Товариства не відповідає вимогам п. 52.1
ст. 52 Кодексу в частині зазначення, у чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин) на
питання саме для нього.

Звертаємо увагу, що ДПС в межах надання індивідуальної податкової консультації, як практичної допомоги платнику податків, наділена повноваженнями визначати коло обов’язків щодо виконання конкретних норм податкового та пов’язаного з ним законодавства лише стосовно платника податків, який звернувся із зверненням про отримання індивідуальної податкової консультації, та в розрізі приведених ним фактичних обставин їх застосування.

Таким чином, відповідь на питання не може супроводжуватись практичним застосуванням окремих норм податкового та іншого законодавства Товариством, для якого отримання торгівельної виручки незалежно від наведених обставин повинно відбуватися в безготівковій формі.

У випадку необхідності отримання консультації кінцевим споживачем, щодо якого задається питання, він має право відповідно до ст. 52 Кодексу самостійно звернутися до контролюючого органу.

 

 

Щодопитань 2.1, 2.2, 2.3

 

На сьогодні вимоги щодо реєстрації місць зберігання алкогольних напоїв, спирту етилового, тютюнових виробів, рідин,що використовуються в електронних сигаретах у Єдиному державному реєстрі місць зберігання встановлено Законом України від 19 грудня 1995 року№ 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»(далі – Закон № 481).

Зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) в місцях зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які внесені до Єдиного реєстру таких місць зберігання (частина шістдесят перша ст. 15 Закону № 481).

Відповідно до частини шістдесят четвертої ст. 15 Закону № 481 суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Поряд з цим норми Закону № 481 не містять виключень щодо можливості невнесення місць зберігання тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах у разі здійснення оптової торгівлі такими виробами та рідинами.

Пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що:

Закон № 481 втрачає чинність з 1 січня 2025 року;

положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Згідно із частиною першою ст. 21 Закону № 3817 зберігання тютюнової сировини, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснює суб’єкт господарювання в місцях зберігання, які внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, та за обов’язкової умови встановлення і безперервного функціонування цілодобової системи відеоспостереження у таких місцях зберігання, крім підприємств, на яких здійснюється виробництво тютюнових виробів та/або ферментація тютюнової сировини, для яких основні вимоги до цілодобової системи відеоспостереження визначені статтею 20 цього Закону.

Частини дев’ятаі десята статті 21 Закону № 3817, якими встановлено, зокрема, основні вимоги до цілодобової системи відеоспостереження у місцях зберігання тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, набирають чинності та вводяться в дію з першого числа третього місяця, наступного за місяцем, в якому цей Закон набирає чинності, тобто з 01.10.2024.

Відповідно до частини шостої ст. 21 Закону № 3817 суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та/або ліцензію на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, має право зберігати тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у місцях роздрібної торгівлі без внесення таких місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання. У разі якщо суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та/або ліцензію на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, зберігає тютюнові вироби або рідини, що використовуються в електронних сигаретах, за іншою адресою, ніж місце роздрібної торгівлі, такі місця зберігання підлягають внесенню до Єдиного реєстру місць зберігання.

Суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами та/або ліцензію на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, має право зберігати такі тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, в місцях зберігання, внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, на підставі однієї з таких ліцензій (частина п’ята ст. 21 Закону № 3817)

Отже,за наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та у разі, коли зберігання таких товарів здійснюється у місцях роздрібної торгівлі, то у суб’єкта господарювання не виникає обов’язок здійснювати таку діяльність з дотриманням вимоги щодо встановлення і безперервного функціонування цілодобової системи відеоспостереження у зазначених місцях зберігання.

Суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами та/або ліцензію на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, зобов’язаний вносити інформацію щодо місць їх зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання та здійснювати реалізацію таких товарів з дотриманням вимог щодо встановлення і безперервного функціонування цілодобової системи відеоспостереження у зазначених місцях зберігання для оптової торгівлі, в тому числі у випадку, якщо адреса місця зберігання для оптової торгівлі співпадає з адресою місця роздрібної торгівлі, яка вказана в ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та/або в ліцензії на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Системи відеоспостереження повинні відповідати вимогам, встановленим частиною дев’ятою статті 21 Закону № 3817, та функціонувати згідно відповідного порядку, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

 

Щодо питання 3.1

 

Відповідно до частини першої ст. 47 Закону № 3817 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а також на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки можуть надаватися в автоматичному режимі у разі дотримання суб’єктом господарювання всіх таких умов:

1) обов’язкова реєстрація або взяття на облік суб’єкта господарювання у податкових органах та повідомлення таким суб’єктом господарювання про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, через які буде здійснюватися відповідний вид господарської діяльності, згідно з пунктом 63.6 статті 63 і пунктом 64.6 статті 64 Податкового кодексу України;

2) відсутність на дату подання заяви про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію указом Президента України про застосування до суб’єкта господарювання санкції, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції»;

3) відсутність на дату подання заяви про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності інформації про здійснення контролю над суб’єктом господарювання у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України»;

4) відсутність на дату подання заяви про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності факту припинення дії ліцензії, наданої заявнику на право провадження того самого виду господарської діяльності за рішенням податкового органу, протягом останніх 12 місяців;

5) відсутність податкового боргу із сплати акцизного податку та заборгованості із сплати штрафних санкцій, застосованих податковими органами відповідно до цього Закону;

6) електронна ідентифікація суб’єкта господарювання онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;

7) відсутність на дату подання заяви в автоматичному режимі про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, факту припинення протягом останніх 12 місяців за рішенням податкового органу дії ліцензії на право провадження того самого виду господарської діяльності за тим самим місцем провадження діяльності, яка надавалася такому заявнику (крім припинення дії ліцензії за заявою такого суб’єкта господарювання) або іншому суб’єкту господарювання (крім припинення дії ліцензії з підстав, визначених пунктами 1 – 4 і 7 частини другої статті 46 цього Закону).

Отже, в автоматичному режимі можуть надаватися ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а також на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробкиу разі дотримання суб’єктом господарювання всіх умов, встановлених частиною першою ст. 47 Закону № 3817.

При цьому умова, встановлена пунктом 4 частини першої ст. 47 Закону № 3817 (відсутність факту припинення дії ліцензії, наданої заявнику на право провадження того самого виду господарської діяльності за рішенням податкового органу, протягом останніх 12 місяців) відноситься до фактів припинення дії ліцензії за рішенням податкового органув цілому по суб’єкту господарювання.

 

Щодо питання 3.2

 

Відповідно до частини першої розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім розділу VІІ «Ліцензування» Закону № 3817 (крім пунктів 22, 23 і 25 частини другої статті 46, статті 49), який набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону № 481 до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному Законом № 3817.

Статтями 51 – 52 Закону № 3817встановлено, зокрема, вартість ліцензій на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, залежно від виду діяльності та розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.

Оскільки ст. 51–52 Закону № 3817 набирають чинності та вводяться в дію з 1 січня 2025 року, то сплату чергового платежу за ліцензію на право провадження відповідного виду діяльності у жовтні 2024 року необхідно здійснювати у розмірах