Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.10.2024 р. № 4987/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення                                 щодо окремих питань, пов’язаних із продажем (реалізацією) квитків, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство (агент) укладає з організаторами театральних та інших видовищних заходів договори щодо розповсюдження квитків (агентські договори). Умовами таких договорів передбачено, що Товариство (агент) зобов’язується надати організатору послуги з продажу від імені та за дорученням останнього квитків, які надають право глядачам відвідувати видовищні заходи організатора, а організатор зобов’язується приймати надані Товариством (агентом) послуги і оплачувати йому їх вартість.

Винагорода Товариству (агенту) за продаж (реалізацію) квитків організатора встановлена у вигляді фіксованого відсотка від сукупної вартості проданих Товариством квитків організатора.

Товариство (агент) зобов’язано перерахувати організатору отримані від продажу (реалізації) квитків кошти, а організатор перераховує Товариству (агенту)  агентську винагороду. В деяких випадків Товариство (агент) перераховує організатору отримані від продажу (реалізації) квитків кошти за вирахуванням суми своєї агентської винагороди. Товариство (агент) на своєму інтернет-сайті відкриває доступ до квитків організатора та здійснює продаж квитків за допомогою автоматизованої системи продажу квитків (далі – АСПК).

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. чи повинно Товариство (агент) складати податкову накладну на кінцевого споживача на вартість проданих ним квитків організатора? Чи має право Товариство (агент) складати податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) виключно на свою агентську винагороду;
2. на кого організатор, який є платником ПДВ, повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН на вартість проданих Товариством (агентом) квитків: на кінцевого споживача чи на Товариство (агента).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правила комерційного посередництва (агентські відносини) у сфері господарювання визначено статтями 295 – 305 ГКУ.

Частиною першою статті 295 ГКУ визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (частина перша статті 297 ГКУ).

Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін (частини перша і друга статті 301 ГКУ).

Порядок ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах регламентовано Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства культури і мистецтв України
від 07.07.1999 № 452 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.07.1999 за № 483/3776 (далі – Інструкція № 452).

Інструкція № 452 поширюється на всі театрально-видовищні підприємства (театри, цирки, філармонії, концертні організації, професійні творчі колективи, музичні колективи і ансамблі тощо) та культурно-освітні заклади (культурні центри, музеї, художні галереї (виставки), виставкові зали, історико-культурні заповідники, парки культури та відпочинку, клубні заклади, палаци і будинки культури, заклади освіти сфери культури, культурно-інформаційні та культурно-просвітницькі центри тощо) незалежно від підпорядкування, форм власності та організаційно-правових форм та може застосовуватися суб'єктами господарювання, які проводять аналогічні заходи відповідно до своїх установчих документів, або фізичними особами – підприємцями, які здійснюють свою діяльність у сфері культури та проводять аналогічні заходи (пункт 1.1 розділу I Інструкції № 452).

Згідно з пунктом 1.2 розділу I Інструкції № 452 АСПК – програмно-технічний комплекс, призначений для ведення квиткового господарства та забезпечення обліку операцій з продажу та резервування (бронювання) квитків на театрально-видовищні, культурно-просвітницькі, інші заходи організації дозвілля;

заходи – спектаклі, концерти, вистави, лекції, екскурсії, виставки, експозиції, інші видовищні чи культурно-просвітницькі заходи, що проводяться підприємствами, організаціями, установами культури, іншими юридичними особами, фізичними особами – підприємцями як організаторами заходів;

агент з реалізації квитків (реалізатор електронних квитків) – юридична особа або фізична особа – підприємець, яка здійснює реалізацію квитків з використанням АСПК;

квиток – документ, що підтверджує право особи на одноразове відвідування заходу;

ціна квитка (абонемента) – вартість відвідування заходу (декількох заходів), затверджена наказом керівника підприємства, організації, установи культури, які є організаторами заходу, для окремого заходу або на тривалий час відповідно до схеми розподілу місць глядацької зали за ціновими категоріями, що зазначається на квитку (абонементі) друкарським способом або спеціальним штампом у гривнях, або наноситься пристроєм друку, або зазначається у електронному зображенні квитка при застосуванні АСПК.

Пунктом 4.11 розділу IV Інструкції № 452 передбачено, що розповсюджувачі квитків, що працюють за трудовим договором, щоденно здають в касу підприємства, організації, установи культури або перераховують на його рахунок готівку, виручену за реалізацію квитків (абонементів). Суб'єкти господарювання, з якими укладено договір про розповсюдження, здають в касу підприємства, організації, установи культури або перераховують на їх рахунки готівку, виручену за реалізацію квитків (абонементів), у строки, що зазначені в договорах.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та               підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що ПДВ становить 20, 7 і 14 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з абзацом п’ятим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ ставку ПДВ у розмірі 7 відс. встановлено від бази оподаткування до операцій з постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем'єр, культурно-мистецьких заходів.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14                 пункту 213.1 статті 213 розділу VI ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та їх коригування, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН визначено           статтями 187, 192, 198 та 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує.

Щодо питання 1

З огляду на описану у зверненні ситуацію Товариство (агент) не є фактичним постачальником послуг концертно-розважального характеру, а здійснює лише продаж (реалізацію) квитків і прийом коштів від покупців за такі квитки з подальшим їх перерахуванням організатору у межах агентського договору.

Таким чином має місце операція Товариства (агента) з постачання організатору агентських послуг (продаж (реалізація) квитків і прийом коштів від покупців за такі квитки з подальшим їх перерахуванням організатору у межах агентського договору), яка підлягає оподаткуванню за ставкою ПДВ у розмірі  20 відс.

За такою операцією Товариство (агент) повинно визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти податкову накладну на організатора, виходячи виключно з вартості поставлених такому організатору агентських послуг та, відповідно, без урахування вартості послуг концертно-розважального характеру.

При цьому, в описаній у зверненні ситуації підстави для складання податкових накладних на покупців (кінцевих споживачів) у Товариства (агента) відсутні.

Щодо питання 2

З огляду на описану у зверненні ситуацію організатор, який зареєстрований як платник ПДВ, є фактичним постачальником послуг концертно-розважального характеру покупцям (кінцевим споживачам).

Таким чином за операцією з постачання таких послуг організатор  зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкові накладні на покупців (кінцевих споживачів), виходячи із договірної вартості таких послуг, тобто з вартості проданих (реалізованих) квитків, незалежно від того, чи продаж (реалізація) квитків здійснюється ним самостійно, чи із залученням агентів – розповсюджувачів квитків (у тому числі Товариства).

Так, у разі якщо згідно з відповідним договором продаж (реалізація) квитків здійснюється агентом – розповсюджувачем квитків (у тому числі Товариством), то на дату перерахування таким агентом на рахунок організатора коштів, отриманих від продажу (реалізації) квитків, організатор зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти на покупця (кінцевого споживача) податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).