Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.10.2024 р. № 4996/ІПК/14-29-07-07-06

ІПК/14-29-07-07-06                       

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Головне управління ДПС у Миколаївській області розглянуло звернення Підприємства на отримання індивідуальної податкової консультації щодо застосування платіжного пристрою POS терміналу про проведенні розрахунків за продаж проїзних документів на автомобільному транспорті з видачею квитків з нанесеними друкарським способом серією, номероми та  номінальною вартістю, та повідомляє таке.

Згідно звернення, Підприємство здійснює міські перевезення пасажирів у населеному пункті з чисельністю населення понад 25 тис. осіб, користується пільгою з ПДВ згідно підпункту 197.1.8 пункту 197.1 статті 198  Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 – VI із змінами та доповненнями, (далі – ПКУ). Оплату пасажири здійснюють готівкою безпосередньо водію. Водій видає квиток (бланк сурової звітності, з нанесеним друкарським способом серії, номеру та  номінальної вартості) і по підсумку дня відображає  обсяг і вартість проданих квитків у книзі обліку розрахункових операцій (далі – КОРО). В подальшому Підприємство планує використовувати POS – термінал (без фіскалізації) для оплати за квиток. Після оплати платіжною карткою пасажир буде отримувати від водія квиток. Для використання POS терміналу Підприємством укладено з банком договір еквайрінгу. 

Підприємство просить надати роз'яснення з наступних питань:

1. Яким чином відобразиться фіскалізація проданих за допомогою POS терміналу квитків?
2. Податкову накладну складати за підсумком дня чи місяця, якщо ці операції носять щоденний характер?

У відповідь на питання 1 повідомляємо наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон     № 265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

 Відповідно до пункту 4 статті 9 Закону №265 реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.

Згідно пункту 2 статті 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані  надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Постановою Кабінету Міністрів України  від 29 липня 2022 року №894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» визначено що торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб  з 1 січня 2024 року повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.

Таким чином, Підприємство при проведенні розрахунків за допомогою платіжного пристрою POS - терміналу за продаж проїзних документів на автомобільному транспорті зобов’язане видати квитки з нанесеними друкарським способом серією, номером та  номінальною вартістю.

Згідно з пунктом 7 статті 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

У відповідь на питання 2 повідомляємо наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 розділу V ПКУ податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

 Таким чином, з урахуванням норм пункту 201.4 статті 201 розділу V ПКУ податкова накладна за щоденними підсумками операцій може бути складена платником податку, зокрема, при здійсненні ним операцій з постачання товарів/послуг кінцевим споживачам (які не є платниками податку) за готівку у випадках, якщо розрахунки за такі товари/послуги проводяться:

через касу;

через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій;

через банківську установу (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

через небанківського надавача платіжних послуг (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

через платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

           При цьому, згідно з нормами чинного законодавства (стаття 36 ПКУ) платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ, та правомірність складання податкових накладних за кожною конкретною господарською операцією може бути досліджена виключно в межах перевірок, що проводяться відповідно до ПКУ.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПКУ, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.