Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.06.2017 р. № 891/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо деяких питань оподаткування кредитних спілок та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Щодо подання податкової звітності кредитною спілкою після виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій

Особливості оподаткування неприбуткових установ та організацій, внесення їх до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр) до 01.01.2015, були встановлені ст. 157 Кодексу з 01.01.2015 - ст. 133 Кодексу.

Зокрема, згідно з Кодексом (у редакції до 01.01.2015) оподаткування податком на прибуток кредитних спілок здійснювалось з урахуванням особливостей, встановлених ст. 157 «Оподаткування неприбуткових установ та організацій» Кодексу. Підпунктом «в» п. 157.1 ст. Кодексу кредитні спілки були визначені як такі, до яких застосовувались особливості оподаткування податком на прибуток, встановлені цією статтею. Пунктом 157.4 ст. 157 Кодексу було визначено перелік доходів кредитних спілок, які звільняються від оподаткування податком на прибуток.

З 01 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року № 71 -VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» розділ III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу викладено у новій редакції, змінено порядок оподаткування податком на прибуток підприємств, у тому числі неприбуткових підприємств, установ та організацій.

При цьому у період з 01 січня 2015 року до 13 серпня 2015 року (до набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій») (далі - Закон № 652) ст. 133 Кодексу був встановлений виключний перелік установ та організацій, які не є платниками податку на прибуток після їх внесення до Реєстру. Кредитні спілки цим переліком визначені не були.

З 13 серпня 2015 року (після набрання чинності Законом № 652) викладено у новій редакції положення Кодексу, якими передбачено особливості оподаткування податком на прибуток неприбуткових установ та організацій.

Однією з обов’язкових вимог до неприбуткувих організацій, встановлених п.п 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу є заборона в установчих документах розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Крім того, обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на

своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п. 133.4 ст. 133 Кодексу, після 01 липня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру.

Враховуючи особливості діяльності кредитних спілок та право на розподіл доходу, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів), кредитні спілки не можуть бути включені до нового Реєстру.

Отже, кредитні спілки з 01.07.2017 є платниками податку на прибуток на загальних умовах та зобов’язані нараховувати та сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому розділом III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Згідно із п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Для платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), встановлюється річний звітний період, для яких він починається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду.

Таким чином, кредитна спілка, яка не включена до нового Реєстру, сплачує податок на прибуток як новостворений платник цього податку на підставі податкової декларації за річний звітний період, який розпочинається з 01 липня 2017 року і закінчується 31 грудня 2017 року.

При цьому, враховуючи особливості визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, кредитна спілка разом з декларацією з податку на прибуток підприємств повинна подати фінансову звітність за І півріччя, 2017 рік та звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з 01.01.2017 по 30.06.2017.

Водночас зазначаємо таке.

Відповідно до положень п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Кодексу у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей

оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду, та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.

Отже, якщо кредитна спілка у період перебування у статусі неприбуткової організації з 01.01.2015 по 30.06.2017 порушувала вимоги, визначені п. 133.4 ст. 133 Кодексу, така кредитна спілка виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено порушення, та подає звітність у встановленому п.п. 133.4.3 п.133.4 ст. 133 Кодексу порядку.

Щодо виправлення помилок у податковій звітності

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 Кодексу:

а)або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним;

б)або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 Кодексу, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 Кодексу, не застосовуються.

Щодо застосування вимог МСФЗ

Згідно з п.п 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення)

фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування при розподілі кредитними спілками пайових внесків. Отже, такі операції відображаються відповідно до правил бухгалтерського обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996).

Регулятором з питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності є Міністерство фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п.2 ст. 6

Закону № 996).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.