X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.10.2024 р. № 5019/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що з метою покращення матеріального становища працівників, які потребують соціального захисту, внесені зміни до окремих пунктів Положення про надання працівникам Товариства соціально побутових пільг та одноразових заохочень, що є додатком 8 до Колективного договору, та передбачено виплату соціальної допомоги та додаткові виплати.

Перелік соціальної допомоги та додаткових виплат передбачені Колективним договором:

щомісячна виплата працiвникам Товариства, призваним на строкову вiйськову службу, вiйськову службу за призовом ociб офіцерського складу, вiйськову службу за призовом пiд час мобілізації, на особливий перiод, вiйськову службу за призовом ociб із числа резервістів в особливий перiод або прийнятими на вiйськову службу за контрактом, у тому числi шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, пiд час дiї особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, у разі відсутності обов'язку виплати середньої заробітної плати, вiдповiдно до законодавства України;

щомісячна допомога працiвникам Товариства, що знаходяться у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного віку;

допомога при народженні дитини;

одноразова допомога при звільненні працiвника за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсiю (за віком, на пільгових умовах, по інвалідності);

грошова виплата за рахунок коштів Товариства у випадках припинення за угодою сторiн трудового договору/контракту з працівником;

допомога одному з членів сім'ї, померлого працiвника.

У зв’язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи повинне Товариство здійснювати нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на суму нарахованої Соціальної допомоги та додатковi виплати працiвникам, якi передбаченi Колективним договором?

2. 3 якого періоду Товариство має право здійснити коригування нарахувань єдиного внеску у випадку, якщо за результатами розгляду цього звернення буде встановлено відсутність підстав для нарахування єдиного внеску?

3. За яким кодом ознаки доходу відобразити нараховану соціальну допомогу та додатковi виплати працiвникам, якi передбаченi Колективним договором у додатку 4 ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних ociб, i сум утриманого з них податку?

Щодо першого питання

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня
2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб:

військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов'язок і військову службу», осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань;

осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;

осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;

осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини.

Базою для нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці»
(далі – Закон № 108), та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий частини першої ст. 7 Закону № 2464)

Статтею 2 Закону № 108 визначена структура заробітної плати, яка складається із основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

При цьому Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5), визначено перелік видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, встановлено розділом 3 Інструкції № 5.

До таких виплат належать, зокрема:

матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання (п. 3.31 розділу 3 Інструкції № 5);

соціальні допомоги та виплати за рахунок коштів підприємства, установлені колективним договором (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, на народження дитини, сім'ям з неповнолітніми дітьми) (п. 3.4 розділу 3 Інструкції № 5);

одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з діючим законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам)
(п. 3.6 розділу 3 Інструкції № 5);

суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору (п. 3.8 розділу 3 Інструкції № 5);

Крім того, перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України. Не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та/або введення воєнного стану (частина сьома ст. 7 Закону № 2464).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року
№ 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок (далі – Перелік), згідно якого не є базою для нарахування єдиного внеску.

соціальні допомоги та виплати, встановлені колективним договором (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на народження дитини, сім'ям з неповнолітніми дітьми тощо) (п. 1 Переліку);

одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно із законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам), військовослужбовцям при звільненні з військової служби (п. 2 Переліку);

вихідна допомога у разі припинення трудового договору (п. 4 Переліку);

матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання (п. 14 Переліку);

Таким чином, оскільки виплати, які наведені у зверненні, виплачуються Товариством своїм працівникам відповідно до умов колективного договору, тобто не передбачені нормами чинного законодавства, а також зважаючи на те, що вказані виплати не відносяться до фонду заробітної плати, то у розумінні Закону № 2464 такі виплати не є базою нарахування єдиного внеску.

Щодо другого питання

Згідно з частиною другою ст. 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення), або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

Крім того, платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

При цьому відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Кодексу.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі Розрахунок) затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами (далі – Порядок).

Порядок проведення коригувань Розрахунку здійснюється відповідно до розділу V Порядку.

Абзацом першим п. 50.1 ст. 50 Кодексу встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених
ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Кодексу), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Щодо третього питання

Порядок заповнення показників додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4 ДФ) до Розрахунку, визначений
п. 4 розділу IV Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку, інші доходи відображаються податковим агентом під ознакою доходу «127».

Таким чином, оскільки, дохід нараховується юридичною особою на користь фізичних осіб (працівників) відповідно до умов колективного договору, то зазначені у звернені виплати слід розглядати як інший дохід, який відображається податковим агентом у Додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «127».

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.