Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.10.2024 р. № 5022/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення                                                   щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є виробником товарів, які класифікуються у відповідній товарній позиції згідно з УКТ ЗЕД (далі – Товари).

Для виробництва Товарів використовуються комплектуючі, придбані з ПДВ у постачальника, який не залучений до виконання відповідних договорів, укладених із державним замовником державних контрактів (договорів).

Постачання Товарів відповідним суб’єктам здійснюється на підставі прямих договорів, укладених із такими суб’єктами або через співвиконавців/посередників (благодійні фонди, органи місцевого самоврядування та інші юридичні особи).

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5          пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ операції постачальника (виробника) з постачання посереднику (покупцю) Товарів на митній території України для подальшого їх постачання (передачі) кінцевому отримувачу, який згідно з умовами відповідного договору є суб’єктом, що визначений у вказаному вище підпункті ПКУ. Чи необхідно постачальнику в умовах відповідного договору передбачати для посередника (покупця) зобов’язання щодо подальшого постачання (передачі) Товарів кінцевому отримувачу. Чи необхідно зазначати у відповідному договорі відповідний номер кінцевого отримувача і якщо так, то яким нормативно-правовим актом це передбачено;

2) чи звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України товарів, які класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «є», «ж», «й» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, але не належать до категорії товарів оборонного призначення та оборонних закупівель у розумінні норм Закону України від 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 808). За яких умов такі товари можуть набути статусу товарів оборонного призначення. Чи належать зазначені у питанні 2 товари до категорії товарів, перерахованих в абзаці «й» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ;

3) в яких рядках податкової декларації з ПДВ необхідно відображати операції, які звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 4          та підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. Таке звільнення від оподаткування ПДВ застосовується виключно до операцій з постачання товарів у розумінні норм підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 1 розділу І ПКУ;

4) чи виникає в описаній у питанні 4 ситуації обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ;

5) при яких обставинах суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів, не включаються до складу податкового кредиту?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 − 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з пунктами 2, 10, 17, 28 та 29 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808:

виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі – виконавець державного контракту (договору)) – суб'єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб'єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об'єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом № 808;

державні замовники у сфері оборони (далі – державні замовники) – визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України;

державний контракт (договір) (далі – державний контракт (договір)) – угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення;

співвиконавці/субпідрядники – суб'єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб'єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів);

товари оборонного призначення – озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв'язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп'ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Відповідно до статті 8 Закону № 808 виконавець державного контракту (договору), зокрема:

поставляє товари, виконує роботи та надає послуги оборонного призначення відповідно до умов державного контракту (договору);

залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.

Згідно зі статтею 33 Закону № 808 субпідряд як спосіб залучення співвиконавців може застосовуватися для закупівлі робіт або послуг у разі, якщо державний замовник у тендерній документації визначив можливість залучення субпідрядника або якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника.

У разі якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника, державний замовник має право вимагати від учасника визначення частки державного контракту (договору), яку він має намір передати третім особам на умовах субпідряду, пропозиції щодо кандидатур субпідрядників, а також предмета договорів субпідряду, для виконання яких вони пропонуються, та повідомлення його про будь-яку зміну кола субпідрядників протягом строку виконання державного контракту (договору).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання договору субпідряду перед державним замовником несе виконавець державного контракту (договору).

При цьому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України                            від 03 березня 2021 року № 363 «Питання оборонних закупівель» визначено, що:

головним органом у сфері планування оборонних закупівель є Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості;

головним органом у сфері здійснення оборонних закупівель є Міністерство оборони України;

державними замовниками у сфері оборони є Міністерство внутрішніх справ, Міністерство економіки, Міністерство оборони, Міністерство юстиції, Державну службу з надзвичайних ситуацій, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Управління державної охорони, Національне антикорупційне бюро, Національну гвардію, Національну поліцію, Державну спеціальну службу транспорту, Державне бюро розслідувань, Державну судову адміністрацію, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198, 199 і 201 розділу V ПКУ.

Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ  до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону № 808, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а» – «н» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5               пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпунктів 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель), положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються щодо таких операцій (останній абзац пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України                      від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за  № 159/28289 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 21).

Підпунктом 6 пункту 3 розділу V Порядку № 21 визначено, що обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, вказуються у рядку 5 податкової декларації з ПДВ. Також обсяги операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ, вказуються окремо у рядку 5.1 (з рядка 5) податкової декларації з ПДВ.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Якщо відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору кінцевими отримувачами Товарів є суб’єкти, визначені у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, то операції Товариства з постачання посереднику на митній території України Товарів для подальшої їх передачі вказаній категорії суб’єктів підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ згідно із зазначеним підпунктом ПКУ.

При цьому нормами підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ не передбачено додаткових вимог (умов) та підтверджуючих документів для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ.

Щодо визначення договірними сторонами положень та умов договору               (у тому числі зазначення у договорі тих, чи інших реквізитів), то порушене питання не належить до компетенції ДПС.

Щодо питання 2

Умови, при дотриманні яких застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, визначено у вказаному підпункті ПКУ та Законі № 808.

Так, операції з постачання на митній території України товарів оборонного призначення підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ за умови, що: 

– такі товари оборонного призначення належать до категорії товарів оборонного призначення, визначених пунктом 29 статті 1 Закону № 808, та класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а» – «н» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2             розділу XX ПКУ (з урахуванням зазначених у таких абзацах обмежень);

– постачання товарів оборонного призначення здійснюється у межах державного контракту;

– постачальник товарів оборонного призначення є виконавцем або співвиконавцем державного контракту (договору) у розумінні норм                        Закону № 808;

– покупець є державним замовником у розумінні норм Закону № 808.

Водночас, якщо товари, які класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а» – «н» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, не належать до категорії товарів оборонного призначення, визначених пунктом 29 статті 1                         Закону № 808, то на операції з постачання таких товарів на митній території України режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений            підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, не поширюється.

З питання можливості віднесення тих, чи інших товарів до категорії товарів оборонного призначення та визначення умов, за яких товари можуть набути статусу товарів оборонного призначення, ДПС рекомендує звернутися до Міністерства оборони України як до головного органу у сфері здійснення оборонних закупівель та Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості як до головного органу у сфері планування оборонних закупівель.

З питання можливості віднесення вказаних у питанні 2 товарів до тієї, чи іншої товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД ДПС рекомендує звернутися до Торгово-промислової палати України або її регіональних відділень.

Щодо питання 3

Для цілей оподаткування ПДВ (у тому числі для застосування норм             пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ) необхідно використовувати термін «постачання товарів», визначений підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.

З огляду на положення підпункту 6 пункту 3 розділу V Порядку № 21 обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ (у тому числі, що звільнені від оподаткування ПДВ згідно з            підпунктом 4 та підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ) необхідно вказувати у рядку 5 та 5.1 податкової декларації з ПДВ.

Щодо питання 4

Якщо придбані на митній території України з ПДВ товари (комплектуючі та матеріали) були призначені виключно для використання або почали використовуватися в операціях з постачання Товарів на митній території України, які підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 4 або підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ і таке постачання здійснюється за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, то за такими придбаними з ПДВ товарами (комплектуючими та матеріалами) обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 та статтею 199 розділу V ПКУ, не виникає.

Щодо питання 5

Обставини, при яких суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підлягають включенню до складу податкового кредиту, визначено статтею 198 розділу V ПКУ.