Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.10.2024 р. № 5030/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємства щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно ліцензування діяльності з пальним, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Підприємство повідомляє, що здійснює діяльність з роздрібної торгівлі пальним (КВЕД 47.30) через власні АЗС. Підприємство не здійснює продаж скрапленого вуглеводневого газу або газоподібного палива для заправлення транспортних засобів.

Підприємство у зверненні зазначає, що належні йому АЗС не є об’єктами підвищеної небезпеки. Обслуговування обладнання АЗС здійснює ліцензований підрядник.

Враховуючи зазначене Підприємство запитує:

1. Які документи необхідно подати Підприємству для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним?
2. Чи потрібно Підприємству отримувати окремо крім ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ще ліцензію на право зберігання пального, якщо підприємство не надає послуги зі зберігання пального?

 

Щодо питання 1

З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня           2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), крім окремих його норм, зокрема, розділу VІІ «Ліцензування» Закону № 3817, який набирає чинності та вводиться в дію з 01 січня 2025 року (крім пунктів 22, 23 і 25 частини другої статті 46, статті 49).

Пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням                Закону № 3817.

До 1 січня 2025 року порядок отримання ліцензій на право оптової торгівлі пальним, на право роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального регламентується ст. 15 Закону № 481.

Ліцензії на всі види діяльності, передбачені ст. 15 Закону № 481, видаються за умови обов’язкової реєстрації об’єкта оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Кодексу (частина друга статті 15 Закону № 481).

Згідно із частиною сорок другою статті 15 Закону № 481 для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Згідно з частиною сорок п’ятою статті 15 Закону № 481 у разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.

Отже, статтею 15 Закону № 481 встановлено вичерпний перелік документів, які суб’єкту господарювання необхідно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Щодо питання 2

Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 розділу І Закону № 3817 зберігання пального - надання послуг та/або діяльність, пов’язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб).

Відповідно до пункту 52 частини першої статті 1 розділу І Закону № 3817 місце роздрібної торгівлі пальним – об’єкт нерухомого майна або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, який належить суб'єкту господарювання на праві власності або користування; нафтоналивний несамохідний морський/річковий бункерувальник (далі - бункерувальник); спеціалізований транспортний засіб для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з якого здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів. Місце роздрібної торгівлі пальним вважається місцем зберігання пального, якщо зберігання пального здійснюється за таким місцем роздрібної торгівлі пальним.

На сьогодні ліцензії, на право, зокрема, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального отримуються відповідно до ст. 15 Закону № 481.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва (частина дев’ята статті 15 Закону № 481).

Відповідно до частини дев’ятнадцятої статті 15 Закону № 481 суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Отже, Підприємство має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях роздрібної торгівлі пальним, на підставі діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).