Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.10.2024 р. № 5041/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань належності до учасників міжнародної групи компаній та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що зареєстрований у 1994 році. Основний вид діяльності (КВЕД) — 20.11 «Виробництво промислових газів». Продукція платника податків продається як на внутрішньому ринку України, так i експортується в інші країни.

Платник податків навів структуру власності, серед якої 60 відсотків належить Компанії (Велика Британія), по 10 відсотків – фізичним особам – громадянам України.

За інформацією платника податків, Компанія зареєстрована в Сполученому Королівстві Великої Британії та Ірландії, проте вона не здійснює господарської діяльності на території держави реєстрації та не сплачує там податки.

Компанія створювалася як холдингова компанія, основною метою діяльності якої є володіння та управління корпоративними підприємствами у сферах високотехнологічного виробництва інертних газів високої чистоти, транспорту та нерухомості, здійснення інвестиційної діяльності у зазначених сферах. На даний час всі активи Компанії зосереджені на території України i саме тому нею офіційно відкриті поточні рахунки у комерційному банку на території України. За повідомленням платника податків Компанією офіційно набуто i зареєстровано статус податкового резидента України як це передбачають норми Кодексу.

Платник податків припускає, що він не належить до міжнародної групи компаній у розумінні підпункту 14.1.113³ пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу, оскільки обидві компаній є податковими резидентами України, що суперечить вимогам, передбаченим зазначеною нормою.

Враховуючи зазначене та з метою правильного практичного застосування вимог підпункту 14.1.113³ пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу, підпункту 14.1.103¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу, підпункту 14.1.254² пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу, підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

- чи ми правильно розуміємо, що не є учасником міжнародної групи компаній, оскільки материнська компанія є податковим резидентом України?

Зазначена індивідуальна податкова консультація необхідна для правильного практичного застосування платником податків вимог підпункту 14.1.113³ пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу, підпункту 14.1.103¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу, підпункту 14.1.254² пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу в частині віднесення/не віднесення його до учасників міжнародної групи компаній, а також в частині необхідності виконання обов’язку щодо подачі звітності за статтею 39 розділу І Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.113³ пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу міжнародна група компаній (для цілей статті 39 Кодексу) –  дві або більше юридичні особи або утворення без статусу юридичної особи, які є податковими резидентами різних юрисдикцій (держав, територій) (зокрема якщо хоча б одна з таких осіб є податковим резидентом однієї іноземної юрисдикції (держави, території), який провадить господарську діяльність через постійне представництво в іншій юрисдикції (державі, території) та пов’язані між собою за критеріями володіння або контролю таким чином, що згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності або іншими міжнародно визнаними стандартами фінансової звітності обов’язковою є підготовка консолідованої фінансової звітності або підготовка консолідованої фінансової звітності була б обов’язковою у разі, якщо б акції (корпоративні права) одного з таких учасників міжнародної групи компаній перебували в обігу на національному та/або іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі).

Підпунктом 14.1.254² пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу визначено, що учасник міжнародної групи компаній (для цілей статті 39 цього Кодексу):

а) будь-яка окрема господарська одиниця міжнародної групи компаній (зокрема українська чи іноземна юридична особа або утворення без статусу юридичної особи), яку включено до консолідованої фінансової звітності такої міжнародної групи компаній для цілей такої звітності або яка обов’язково мала бути включена до консолідованої фінансової звітності у разі, якщо б акції (корпоративні права) такої окремої господарської одиниці міжнародної групи компаній перебували в обігу на національному та/або іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі);

б) будь-яка така господарська одиниця міжнародної групи компаній, яку виключено з консолідованої фінансової звітності такої міжнародної групи компаній відповідно до критеріїв, визначених для цілей складання зазначеної звітності (щодо володіння чи контролю між юридичними особами або утворенням без статусу юридичної особи, матеріальності такої господарської одиниці для міжнародної групи компаній тощо);

в) будь-яке постійне представництво будь-якої господарської одиниці міжнародної групи компаній, зазначеної у підпунктах «а» і «б» цього підпункту, за умови що така господарська одиниця складає окрему фінансову звітність щодо такого постійного представництва для фінансових, регуляторних чи податкових цілей або для цілей внутрішнього управлінського контролю.

Материнська компанія міжнародної групи компаній (для цілей статті 39 Кодексу) згідно із вимогами підпункту 14.1.103¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу, це учасник міжнародної групи компаній, який одночасно відповідає таким критеріям:

безпосередньо чи опосередковано володіє корпоративними правами інших учасників міжнародної групи компаній (або фактично контролює таких учасників), і частка такого володіння є достатньою для включення фінансової звітності таких інших учасників міжнародної групи компаній до консолідованої фінансової звітності такої міжнародної групи компаній відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності або інших міжнародно визнаних стандартів фінансової звітності, або підготовка консолідованої фінансової звітності була б обов’язковою для такої компанії у разі, якщо б акції (корпоративні права) одного з учасників відповідної міжнародної групи компаній перебували в обігу на національному та/або іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі);

фінансова звітність такого учасника не підлягає включенню до консолідованої звітності жодного з інших учасників міжнародної групи компаній згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності або іншими міжнародно визнаними стандартами фінансової звітності.

Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції.

Платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній та у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Форма Звіту про контрольовані операції та Порядок його складання, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року № 8 із змінами та доповненнями.

Форма повідомлення про участь у міжнародній групі компаній та Порядок його складання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 839 із змінами.

Платник податків – резидент України, що належить до міжнародної групи компаній, у випадках, визначених цим підпунктом, зобов’язаний подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (підпункт 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу).

Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній подається у разі, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному, розрахований згідно із стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній (за відсутності інформації – відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), дорівнює або перевищує відповідний показник мінімального розміру сукупного консолідованого доходу, визначений підпунктом 39.4.10² пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу, та за наявності однієї з таких обставин:

платник податків є материнською компанією міжнародної групи компаній;

материнська компанія міжнародної групи компаній уповноважує платника податків – резидента України на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній до контролюючого органу;

відповідно до вимог законодавства юрисдикції податкового резидентства материнської компанії міжнародної групи компаній подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній від такої міжнародної групи компаній не вимагається;

між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії міжнародної групи компаній є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але не набрала чинності відповідна угода QCAA станом на дату закінчення фінансового року, за який згідно з підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу має бути поданий звіт у розрізі країн щодо такої міжнародної групи компаній;

між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії міжнародної групи компаній є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але наявні факти системного невиконання відповідної угоди QCAA. Про наявність таких фактів (у тому числі виявлених на підставі повідомлення іноземної юрисдикції податкового резидентства уповноваженого учасника міжнародної групи компаній про системне невиконання відповідної угоди QCAA, наданого компетентному органу України) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомляє платника податків - резидента України, який належить до міжнародної групи компаній, материнська компанія якої є податковим резидентом такої іноземної юрисдикції. Зазначене повідомлення надсилається протягом 10 робочих днів з дня встановлення передбачених цим абзацом фактів у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу. Якщо більше ніж один учасник такої міжнародної групи компаній є платником податків – резидентом України, зазначене повідомлення надсилається одному з них за вибором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Для цілей цього підпункту системне невиконання угоди QCAA щодо іноземної юрисдикції означає, що іноземна юрисдикція податкового резидентства відповідного учасника міжнародної групи компаній має чинну угоду QCAA з Україною, але призупинила автоматичний обмін звітами у розрізі країн міжнародної групи компаній з причин, відмінних від тих, що відповідають умовам такої угоди, або іншим чином тривало і послідовно не надає в автоматичному режимі до України звіти у розрізі країн міжнародної групи компаній, що знаходяться в її розпорядженні, про міжнародні групи компаній, які мають учасників в Україні.

Якщо більше ніж один учасник міжнародної групи компаній є платником податків – резидентом України та наявні одна або декілька обставин, визначених абзацами п’ятим – сьомим цього підпункту, міжнародна група компаній може призначити одного з таких учасників уповноваженим на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній. Про таке призначення уповноважений учасник міжнародної групи компаній повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, шляхом подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, визначеного підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу. У разі якщо з підстав, передбачених цим абзацом, уповноважений учасник міжнародної групи компаній подає уточнене повідомлення про участь у міжнародній групі компаній і таке подання здійснюється не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, в якому цей учасник міжнародної групи компаній одержав інформацію про своє призначення уповноваженим учасником міжнародної групи компаній, штраф за надання недостовірної інформації у повідомленні про участь у міжнародній групі компаній, передбачений пунктом 120.5 статті 120 цього Кодексу, не застосовується.

Для цілей подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній відповідно до підпункту 39.4.10² пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу застосовуються такі показники мінімального розміру сукупного консолідованого доходу міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків:

еквівалент 750 мільйонів євро – для обставин, визначених абзацом третім підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу;

еквівалент 750 мільйонів євро – для обставин, визначених абзацами четвертим - сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу, але якщо законодавством іноземної юрисдикції податкового резидентства материнської компанії міжнародної групи компаній або уповноваженого учасника материнської компанії (у разі його призначення материнською компанією) визначено інший розмір сукупного консолідованого доходу міжнародної групи компаній, деномінований не в євро, який згідно із законодавством такої іноземної юрисдикції застосовується для цілей подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній (за наявності такого законодавства), граничним розміром для обставин подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, визначених абзацами четвертим – сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу, вважається такий інший розмір.

Форма звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній та порядок його заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 14 грудня 2020 року № 764 із змінами.

Відповідно до підпункту 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу нерезиденти –  це:

а) іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень цього Кодексу;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Згідно із підпунктом 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу резиденти –  це:

а) юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;

в) фізична особа –  резидент – фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

При цьому, отримання статусу податкового резидента юридичними особами, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України, передбачено тільки як платників податку на прибуток підприємств (підпункт 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 розділу ІІІ Кодексу та пункту 3 розділу І Порядку взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.12.2021 № 663).

Відповідно до абзацу дванадцятого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ Кодексу для платників податку, визначених підпунктом 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу, не є об’єктом оподаткування прибуток із джерелом походження за межами України.

За даними інформаційної системи ДПС Компанія, організаційна правова форма – нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації)) перебуває на обліку як платник податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України та є резидентом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Разом з тим, за інформацією Секретаріату Організації економічного співробітництва та розвитку (https://web-archive.oecd.org/tax/automatic-exchange/crs-implementation-and-assistance/tax-residency/index.htm) податкове резидентство визначається відповідно до внутрішнього податкового законодавства кожної юрисдикції. Отже можливі ситуації, коли юридична особа кваліфікується як податковий резидент відповідно до правил податкового резидентства більш ніж однієї юрисдикції, а отже, є податковим резидентом більш ніж однієї юрисдикції.

Зважаючи на зазначене, у разі відповідності вимогам підпунктів 14.1.103¹, 14.1.113³, 14.1.254² пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу та дотримання умов визначених підпунктами 39.4.2, 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу платник податків, як учасник міжнародної групи компаній зобов’язаний подавати звітність, визначену статтею 39 розділу І Кодексу, а саме звіт про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній.

Втім кожен конкретний випадок встановлення відповідності статусу учасників міжнародної групи компаній має розглядатись з урахуванням усіх фактичних обставин та первинних документів.

Звертаємо увагу, що індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).