X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС В IВАНО-ФРАНКIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.06.2017 р. № 895/ІПК/8/09-19-12-04-42

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області розглянуло запит на отримання податкової консультації щодо укладання договорів про спільну діяльність неприбутковими організаціями для будівництва будівель житлового та нежитлового призначення та керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) від 02.12.2010р. N 2755-VІ із змінами та доповненнями у межах компетенції повідомляє наступне.

Підпунктом 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Починаючи з 1 січня 2015 року, згідно із змінами, внесеними до Кодексу, договори про спільну діяльність без створення юридичної особи виключено з кола платників податку на прибуток.

Згідно з абзацом другим п. 64.6 ст. 64 Кодексу у контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені Кодексом. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.

Взаємовідносини, що виникають при здійсненні спільної діяльності, регламентуються главою 77 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Відповідно до п. 1 ст. 1130 ЦКУ за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 №5073-VІ (надалі - Закон №5073) визначає загальні засади благодійної діяльності в Україні, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 1 Закон №5073, благодійною організацією вважається юридична особа, частки права, засновницькі документи якої визначають благодійну діяльність в одній або декількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.

Цілями благодійної діяльності є: надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених Законом №5073, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах.

Сферами благодійної діяльності є: освіта, охорона здоров’я, екологія, охорона довкілля та захист тварин, запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, опіка і піклування, законне представництво та правова допомога, соціальний захист, соціальне

забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності, культура та мистецтво та інші сфери.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону №5073 метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

При цьому благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку, яка сприяє досягненню їх статутних цілей (ч. 4 ст. 16 Закону №5073).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 №987-ХІІ (далі — Закон №987), релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Релігійні організації у порядку, визначеному чинним законодавством, мають право для виконання своїх статутних завдань засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, а також добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), які мають право юридичної особи (ст. 19 Закону №987).

Слід звернути увагу, що для отримання правової оцінки правочину щодо договору про спільну діяльності без створення юридичної особи з будівництва будівель житлового та нежитлового призначення благодійним фондом та релігійною організацією, доцільно звернутися до Міністерства юстиції України.

Щодо оподаткування діяльності у межах договору про спільну діяльність

З 01 січня 2015 року Кодекс не встановлює особливий порядок оподаткування податком на прибуток підприємств спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.

Водночас для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування з податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Таким чином, оскільки нова редакція розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу не містить положень щодо окремого обліку результатів спільної діяльності без створення юридичної особи починаючи з 01.01.2015 договори про спільну діяльність не є окремими платниками податку на прибуток підприємств.

Разом з тим цивільним законодавством передбачено обов’язок ведення відокремленого бухгалтерського обліку спільної діяльності учасником простого товариства, визначеного договором з метою відшкодування витрат і збитків, пов’язаних із спільною діяльністю учасників, розподілу прибутку, одержаного учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності тощо.

У разі отримання прибутку в межах договору про спільну діяльність такий прибуток розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно. Сума прибутку, отриманого кожним учасником договору простого товариства у межах спільної діяльності є доходом кожного учасника та підлягає включенню з метою оподаткування до складу доходу окремої юридичної особи - учасника простого товариства.

Внесені до Реєстру неприбуткові організації не сплачують податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих від статутної діяльності, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу), та без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої релігійної організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Враховуючи вищезазначене, обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, така неприбуткова організація зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.