Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та у зв’язку із наданням додаткової інформації на доповнення до індивідуальної податкової консультації, наданої Товариству 27.09.2024 і зареєстрованої в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство є розробником комп’ютерної програми і усі авторські права на неї належить Товариству.
У 2024 році між Товариством та нерезидентами було укладено угоди (договори) про надання Товариству права на використання відповідної платформи (онлайн-сервісу) з метою розповсюдження комп’ютерної програми, розробником якої є Товариство.
Товариство сплачує нерезидентам комісійний збір за надання права Товариству здійснювати продаж користувачам (замовникам) комп’ютерної програми на відповідних платформах таких нерезидентів, який не вважається роялті.
Нерезиденти не надають послуги (надання права на користування комп’ютерною програмою, розробником, якої є Товариство) користувачам (замовникам), не беруть участі в їх наданні, а лише здійснюють обробку платежів за такі послуги, які фактично надає Товариство користувачам (замовникам).
Користувачі (замовники) вищевказаних послуг (надання права на користування комп’ютерною програмою, розробником, якої є Товариство) можуть бути як фізичні особи, так і юридичні особи, у тому числі як резиденти, так і нерезиденти.
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) і 2) чи необхідно Товариству сплачувати ПДВ в описаній у зверненні ситуації. Якщо так, то яка подія є підставою для складання податкової накладної в описаній у зверненні ситуації;
3) який документ необхідно складати Товариству при наданні вищевказаних послуг (надання права на користування комп’ютерною програмою, розробником, якої є Товариство) користувачам (замовникам)?
Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається за місцем реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або за місцем фактичного надання відповідних послуг.
Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:
надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);
послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.
Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).
Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.
Відповідно до підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.
При цьому підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що роялті – це будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об'єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі, отримані:
як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України;
за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ.
Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1 і 2
Випадок 1
Якщо безпосередньо Товариство надає користувачам (замовникам) – резидентам право на використання комп’ютерної програми, розробником, якої є Товариство, і плата за надання такого права не вважається роялті згідно з абзацами другим − сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, то вказана операція буде об’єктом оподаткування ПДВ і, відповідно, у Товариства виникає обов’язок щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань з ПДВ, а також складання податкової накладної і її реєстрації в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.
При цьому датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ та складання податкової накладної за такою операцією (залежно від того, яка з нижче наведених подій відбулася раніше) буде:
дата перерахування нерезидентом (власником онлайн-сервісу) на рахунок Товариства в банку коштів, попередньо отриманих нерезидентом від користувача (замовника) – резидента як оплати за послуги, які фактично будуть надаватися Товариством користувачу (замовнику) – резиденту;
або
дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг (надання права на використання комп’ютерної програми, розробником, якої є Товариство).
Випадок 2
Якщо безпосередньо Товариство надає користувачам (замовникам) – нерезидентам право на використання комп’ютерної програми, розробником, якої є Товариство, то вказана операція не буде об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місце постачання таких послуг відповідно до статті 186 розділу V ПКУ визначено за межами митної території України, і, відповідно, у Товариства не виникає обов’язку щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань з ПДВ, а також складання податкової накладної і її реєстрації в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.
Щодо питання 3
З питання складання первинних документів, на підставі яких може бути підтверджено факт здійснення господарської операції (у тому числі операції з постачання послуг (надання права на використання комп’ютерної програми, розробником, якої є Товариство) ДПС рекомендує звернутися до Міністерства фінансів України.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |