Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.10.2024 р. № 5058/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

 

                

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення                                     щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, між Товариством та нерезидентом укладено договір про співпрацю (далі – Договір про співпрацю), згідно з умовами якого Товариство здійснює:

закупівлю комплектуючих;

збирання обладнання із придбаних комплектуючих;

надання нерезиденту (замовнику) доступу до зібраного із комплектуючих обладнання для встановлення на нього програмного забезпечення;

доставку зібраного обладнання та безоплатну його передачу відповідним суб’єктам для потреб забезпечення оборони України (кінцевим користувачам).

Право власності на комплектуючі та зібране із таких комплектуючих обладнання належатиме Товариству до моменту його передачі відповідним суб’єктам для потреб забезпечення оборони України (кінцевим користувачам).

Водночас, усі витрати, що понесені Товариством на закупівлю комплектуючих та збирання обладнання із таких комплектуючих у повній мірі фінансуються за рахунок замовника (нерезидента).

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи належать у розумінні норм пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ операції Товариства з безоплатної передачі обладнання для потреб забезпечення оборони України до переліку операцій, що не є постачанням товарів та послуг, в описаній у зверненні ситуації;

2) чи виникають у Товариства податкові зобов’язання з ПДВ при отриманні від нерезидента цільового фінансування на закупівлю комплектуючих та збирання обладнання із таких комплектуючих з метою його подальшої безоплатної передачі для потреб забезпечення оборони України в описаній у зверненні ситуації;

3) і 4) чи необхідно Товариству нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, в описаній у зверненні ситуації;

5) чи матиме Товариство право на отримання бюджетного відшкодування в описаній у зверненні ситуації?

Разом з тим, до звернення додано не Договір про співпрацю, а договір про надання послуг, згідно з умовами якого замовник (нерезидент) визначив Товариство як постачальника послуг зі збирання обладнання із придбаних комплектуючих та доставки такого обладнання відповідним суб’єктам для потреб забезпечення оборони України (кінцевим користувачам). Як зазначено у Договорі про співпрацю за надання таких послуг нерезидент сплачує відповідну винагороду Товариству.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.

Відповідно до підпункту 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 розділу V ПКУ місцем постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, є фактичне місце постачання таких послуг. До таких послуг належать:

послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;

послуги із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;

послуги, пов'язані із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;

послуги із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інші роботи і послуги, що пов'язані з рухомим майном.

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Пунктом 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров'я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

До наведених у пункті 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ операцій норми пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не застосовуються.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у статті 200 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 розділу V ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому бюджетне відшкодування – це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 200.4 статті 200 розділу V ПКУ визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу −

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Разом з цим, згідно з пунктом 200.4¹ статті 200 розділу V ПКУ платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня        2014 року № 1644-VII «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення.

Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ), а в разі відсутності податкового боргу – до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 розділу V ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 розділу V ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 розділу V ПКУ, – за результатами документальної перевірки                   (абзац другий пункту 200.10 статті 200 розділу V ПКУ).

Також, згідно із підпунктом 69.29 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування та зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій, а також врахувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.

Щодо питання 1

Операції Товариства з безоплатної передачі обладнання для потреб забезпечення оборони України не будуть вважатися постачанням товарів у розумінні норм пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ за умови, що:

така передача здійснюється суб’єктам, перерахованим у пункті 32¹  підрозділу 2 розділу XX ПКУ;

вказані операції не підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою.

Водночас, при дотриманні таких умов вказані операції не будуть вважатися постачанням товарів у розумінні норм пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ, незалежно від того, які джерела фінансування використовувалися для виготовлення обладнання та з якими суб’єктами господарювання (у тому числі нерезидентами) відбувалася співпраця у процесі його виготовлення.

Щодо питання 2

Операція Товариства з постачання нерезиденту зазначених у зверненні послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки їх місце постачання відповідно до підпункту 186.2.1 статті 186 розділу V ПКУ визначено на митній території України.

При цьому отримане Товариством від нерезидента фінансування розглядається як компенсація (оплата) вартості таких послуг та при отриманні вказаного фінансування Товариство зобов’язане визначити податкові зобов’язання з ПДВ, скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни (якщо отримання такого фінансування є першою подією).

Щодо питань 3 і 4

Якщо операції Товариства з безоплатної передачі обладнання для потреб забезпечення оборони України не будуть вважатися постачанням товарів відповідно до норм пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ, то за придбаними Товариством з ПДВ товарами/послугами, необоротними активами, які були призначені виключно для використання або почали використовуватися у вказаних операціях, норми пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не застосовуються.

Щодо питання 5

За умови дотримання вимог, встановлених ПКУ, Товариство матиме право задекларувати до бюджетного відшкодування суму від’ємного значення податку, що утворилась у зв’язку з незастосуванням пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ відповідно до пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ за придбаними Товариством з ПДВ товарами/послугами, необоротними активами, які були призначені виключно для використання або почали використовуватися в операціях Товариства, які не є постачанням товарів.

Разом з цим, правомірність декларування бюджетного відшкодування ПДВ підтверджується виключно за результатами перевірки, що проводиться відповідно до норм ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).