Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.10.2024 р. № 5087/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомила, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи.

Зареєстрованими видами діяльності фізичної особи – підприємця є:

43.31 Штукатурні роботи (основний);

25.62 Механічне оброблення металевих виробів;

43.21 Електромонтажні роботи;

43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування;

43.32 Встановлення столярних виробів;

43.33 Покриття підлоги й облицювання стін;

43.34 Малярні роботи та скління;

43.39 Інші роботи із завершення будівництва;

43.91 Покрівельні роботи;

43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в:і.у.;

47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та

санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах;

49.41 Вантажний автомобільний транспорт;

49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду);

77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування;

46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно – технічним обладнанням.

Одним з напрямів діяльності, що планується організувати від імені фізичної особи – підприємця є вчинення за договором комісії від імені платника податків, але за рахунок замовників – клієнтів, правочинів на закупку будівельних матеріалів.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

Якщо фізична особа – підприємець, перебуваючи на другій групі спрощеної системи оподаткування, укладає з замовником – фізичною особою та/або суб’єктом господарювання, що застосовує спрощену систему оподаткування договір комісії, відповідно до умов якого фізична особа – підприємець виступає комісіонером, що від свого імені, але за рахунок замовника (комітента) зобов’язується придбати та передати останньому будівельні матеріали та/або товари широкого асортименту відповідно до специфікації до договору, та повинна отримати свою комісійну винагороду.

1. Чи підпадає самостійне утримання платником єдиного податку належної йому винагороди за надані послуги, виконані роботи за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами, з отриманих від покупців коштів під поняття негрошової форми розрахунків або бартерної (товарообмінної) операції?

2. Якщо самостійне утримання платником єдиного податку належної йому винагороди за надані пocлyги за договором доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами, підпадає під поняття негрошової форми розрахунків або бартерної (товарообмінної) операції, то чи правильним буде оформлення двох транзакцій від замовника (комітента/принципала) на рахунок комісіонера з призначенням платежів окремо на безпосереднє здійснення договору та винагороду?

3. У разі отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку коштів другої групи за ставкою 20 відс. – від надання пocлyг за договорами комісії у обліку до суми оподаткованого доходу потрібно включати виключно суму комісійної винагороди чи повну суму транзитних коштів, отриманих від комітента (замовника) для виконання цілей такого договору (купівлі товарів для комітента відповідно до погоджених сторонами положень договору комісії)?

4. У разі отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку коштів від надання послуг за договорами комісії, у обліку доходів та витрат, який ведеться у довільній формі, він повинен відображати всю суму коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, чи тільки суму комісійної винагороди? Як така сума повинна відображатися при заповненні податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи?

Щодо першого – четвертого питань

Особливості укладання договору комісії визначено главою 69 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Статтею 1011 ЦКУ визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

При цьому істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ст. 1012 ЦКУ).

Частиною першою ст. 1013 ЦКУ передбачено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові (ст. 1020 ЦКУ).

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії
(ст. 1022 ЦКУ).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 Кодексу).

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Водночас п. 292.4 ст. 292 Кодексу визначено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

При цьому датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6
ст. 292 Кодексу).

Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (п. 291.6 ст. 291 Кодексу).

Враховуючи викладене та зважаючи на ситуацію, наведену Вами у зверненні, Ви як комісіонер за рахунок коштів комітента придбаваєте для нього будівельні матеріали, то якщо сума вказаних коштів складається з суми Вашої винагороди та вартості будівельних матеріалів самостійне утримання Вами належної винагороди не підпадає під поняття негрошової форми розрахунків або бартерної (товарообмінної операції).

Водночас, якщо на підставі зазначеного договору відбувається погашення заборгованості між комісіонером та комітентом шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі складеного документу (акту, заяви тощо), то такі розрахунки відносяться до негрошових, що позбавляє права фізичну особу – підприємця застосовувати спрощену систему оподаткування.

При цьому у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначено у п. 291.6 ст. 291 Кодексу, платники єдиного податку зобов'язані до отриманого таким шляхом доходу застосувати ставку єдиного податку 15 відсотків (п.п. 3
п. 293.4 ст. 293 Кодексу) та перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (п.п. 4
п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу).

Крім того, відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Одночасно слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України
від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня
2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Проте зміни, запроваджені з 01.01.2021 щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо), в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо) чи через електронний кабінет) не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з п.п. 20.1.6 п. 20.1
ст. 20 Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи доходу у вигляді платежів за договором комісії, в обліку доходів та витрат, який ведеться у довільній формі, відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, а при заповненні податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця до доходу включається сума винагороди отриманої комісіонером.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.