Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.10.2024 р. № 5091/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Благодійного фонду «_______» (далі – Благодійний фонд) щодо окремих питань оподаткування операцій з надання благодійної допомоги благодійною організацією у статусі неприбуткової організації, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє. 

Згідно зі зверненням Благодійним фондом у статусі неприбуткової організації розглядається можливість надання благодійної допомоги у вигляді безоплатної передачі коштів у власність військовослужбовцям на підставі отриманої від них заяви про надання такої допомоги.

Як зазначається, згідно зі статутом Благодійного фонду до сфер благодійної діяльності такого фонду віднесено, зокрема, сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного стану.

 Враховуючи викладене вище, у зверненні Благодійного фонду поставлено такі запитання для отримання індивідуальної податкової консультації:

1. Чи може Благодійний фонд з урахуванням поточної редакції його статуту та норм чинного законодавства здійснювати благодійну діяльність шляхом безоплатного передання коштів у власність військовослужбовцям?

2. Чи підлягає оподаткуванню благодійна допомога, надана шляхом безоплатного передання коштів у власність військовослужбовцям, і якщо так, то якими саме податками та в якому розмірі?

3. Які документи Благодійний фонд має отримати від військовослужбовців для надання благодійної допомоги?

Щодо запитань 1 – 3

Перш за все зазначимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1          ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання правомірності та порядку проведення операцій з благодійною допомогою не належать до компетенції ДПС.

Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації», зі змінами (далі – Закон № 5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 5073 благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Бенефіціаром, як встановлено п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 5073 є набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених цим Законом.

Благодійна програма – комплекс благодійних заходів у сферах, визначених Законом № 5073 (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 5073).

Законодавство України про благодійну діяльність та благодійні організації базується на Конституції України та складається з Закону № 5073, Цивільного кодексу України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів (частина перша ст. 2 Закону № 5073).

Отже, питання порядку надання благодійної допомоги регулюються законодавством України про благодійну діяльність та благодійні організації.

Щодо оподаткування податком на прибуток благодійної організації у статусі неприбуткової організації повідомляємо таке.

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу визначено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає вимогам, встановленим п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Обов’язковими умовами для неприбуткової організації є, зокрема:

утворення та реєстрація в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації (абз. другий п.п. 133.4.1                   п. 133.4 статті 133 Кодексу);

 заборона згідно з установчими документами неприбуткової організації (або установчими документами організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (абзац третій п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу). Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

внесення контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Зауважимо, що згідно з п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, за умови що такі послуги, майно добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів, та/або наданням благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

При цьому зазначимо, що у п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу серед отримувачів благодійної допомоги військовослужбовців не зазначено.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені благодійні організації.

Цілі та сфери благодійної діяльності встановлено статтею 3 Закону           № 5073, згідно з п. 15 частини другої якої до сфер благодійної діяльності віднесено, зокрема, сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.

Статтею 5 Закону № 5073 передбачений перелік видів благодійної діяльності, який включає у тому числі безоплатну передачу у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав (п. 1 частини першої ст. 5 Закону № 5073).

Установчі документи благодійної організації повинні містити, зокрема, цілі та сфери благодійної діяльності, джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації (п. 2 та п. 6 частини другої ст. 14 Закону № 5073).

Метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій (частина перша ст. 11 Закону № 5073).

Як встановлено статтею 16 Закону № 5073, використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності.

Отже, проведення благодійною організацією у статусі неприбуткової організації операцій із благодійною допомогою, у тому числі у вигляді надання благодійної допомоги військовослужбовцям, якщо це пов’язано з виконанням благодійних програм у сфері сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану, не є підставою для виключення такої організації з Реєстру за умови, що забезпечується дотримання вимог Закону № 5073 для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами відповідної неприбуткової організації, а також не відбувається розподіл доходів або їхньої частини серед засновників (учасників), працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених  пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Для цілей податкового обліку доходи, одержані неприбутковими організаціями, відображаються у рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), а суми видатків (витрат) – у рядках 2.1 – 2.6 частини І Звіту. Форма Звіту передбачає заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

При цьому формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, визначені частиною другою ст. 9 Закону № 996.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, зі змінами.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону            № 996).

Тож питання бухгалтерського обліку операцій з надання благодійної допомоги та їх документального підтвердження належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа ‒ резидент.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування фізичної особи ‒ резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, визначено ст. 165 Кодексу.

Так, відповідно до п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається сума (вартість) благодійної допомоги виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом № 5073 на користь, зокрема:

учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, поліцейських та працівників Національної поліції України, у тому числі тих, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій (абзац другий п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.4
ст. 165 Кодексу);

військовослужбовців (резервістів), які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, під час безпосередньої участі у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, у разі якщо такі особи безпосередньо перебували в районах здійснення зазначених заходів, або на користь членів сімей таких військовослужбовців (резервістів), які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва (абзац п’ятий п.п. «в»
п.п. 165.1.54 п. 165.4 ст. 165 Кодексу). 

Зазначені у п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку
до 31 грудня включно року, наступного за роком, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, та/або завершено здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділу 1 розділу XX Кодексу                       не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).     

Порядок оподаткування благодійної допомоги регламентується п. 170.7                ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.7.1 якого не оподатковується та                   не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна допомога (далі – благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним п. 170.7 ст. 170 Кодексу.

Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову.

Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

Крім того, п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу визначено, що                            не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу у будь-якій сумі (вартості), що надається, зокрема:

платникам податку, визначеним абзацами другим і п’ятим п.п. «в»
п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, – для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування (обстеження, діагностики), забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення (абзац другий п.п. «а» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує                500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Кодексу, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги (п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу).

Перелік засобів, товарів (робіт, послуг), сума (вартість) благодійної допомоги для закупівлі або у вигляді яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 112.

Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада
2014 року № 653 затверджено перелік потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб.

Крім того, п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу визначено, що                       не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, встановленого на 01 січня такого року.

Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить
18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Враховуючи викладене, благодійна допомога, яка надається неприбутковою благодійною організацією на користь військовослужбовців, зазначених у п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором у порядку, визначеному п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу та п. 16¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

При цьому для підтвердження статусу зазначених осіб надаються, зокрема, але не виключно, документи що підтверджують статус осіб як військовослужбовців, цільове використання коштів тощо.

Водночас, якщо вказана благодійна допомога надається на інші потреби, ніж визначені п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу, то таку благодійну допомогу слід розглядати як нецільову, що оподатковується згідно з положеннями
п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу.

При цьому, якщо сума наданої благодійної допомоги перевищує суми, визначені у п.п. «б» п.п. 170.7.8 та п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу, то сума такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків з відповідним оподаткуванням.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).