Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.11.2024 р. № 5103/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких  питань оподаткування доходу нерезидентів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, товариство є платником податку на прибуток на загальних підставах. Товариство уклало договір грошового рахунку, який в тому числі передбачає можливість отримання позики, з товариством, що є пов’язаною особою, держава реєстрації якого Німеччина (організаційно-правова форма KGaA - Kommandit Gesellschaft auf Aktien).

Згідно з умовами договору проценти нараховуються лише на ті позиції, які підлягають оплаті. На незакриті позиції проценти нараховуються після настання строку платежу 15 числа наступного місяця. Якщо за користування позикою нараховані проценти не сплачені у визначений строк, то на суми таких нарахованих процентів нараховуються додаткові проценти.

За умовами договору між товариством та нерезидентом нараховані, але не сплачені проценти стають базою для нарахування процентів методом «складного відсотка». Однак, сам договір не передбачає перекласифікації процентів, що стали базою для нарахування процентів за методом «складного відсотка», в основну суму боргу.

Товариство запитує:

В який момент часу у товариства виникає зобов’язання нарахувати та отримати податок на доходи нерезидентів щодо процентів за позикою:

в момент, коли несплачені вчасно проценти стають базою для нарахування процентів за методом «складного відсотка» відповідно до третього абзацу п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу

під час виплати (перерахування) процентів позикодавцю відповідно до першого абзацу п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу?

 

Відповідно до п.п. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Кодексу позика – грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов’язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Підпунктом 14.1.258 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що фінансовий кредит - кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Відповідно до п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Кодексу проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів регулюються п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, які оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу, встановлений п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу визначено, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом (п.п. «а» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за цим Кодексом до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД * 100 / (100 - СП) - СД, де:

Пс - сума податку до сплати;

СД - сума виплаченого доходу;

СП - ставка податку, встановлена цим підпунктом.

Таким чином, податок на доходи нерезидента сплачується одночасно із виплатою доходу нерезиденту у вигляді процентів за позику, незалежно від періоду нарахування.

При цьому, у разі якщо дохід нерезидента у вигляді процентів сплачується у будь-якій формі, відмінній від грошової, або податок не був утриманий під час їх сплати, то в такому випадку податок на доходи нерезидента розраховується, виходячи із формули відповідно до абзацу третього п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Водночас зазначаємо, що оподаткування операцій з нарахування процентів за борговими зобов’язаннями з нерезидентами, здійснюється відповідно до положень п.п. 140.1 - 140.3 ст. 140 Кодексу, якими передбачено різниці для коригування фінансового результату до оподаткування.

Крім того, на виконання п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 Кодексу Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 04 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи» (далі – Перелік № 480), до якого включено організаційно-правову форму резидента Федеративної Республіки Німеччина KGaA.

Отже, операції з нарахування процентів за надану позику резидентом Федеративної Республіки Німеччина з організаційно-правовою формою KGaA можуть підпадати під визначення контрольованих відповідно до підпунктів «а» та «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу у разі досягнення вартісних критеріїв, та виникати різниці згідно з п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Пунктом 52.2 ст. 52 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.