Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.11.2024 р. № 5117/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення                                       щодо формування бази оподаткування ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство отримує/планує отримувати державні гарантії від Гаранта-1 і Гаранта-2.

Відповідно до умов співпраці з Гарантом-1, Товариство сплачує плату за надання державної гарантії, плату за управління гарантією та інші плати, передбачені відповідними законодавчими/нормативно-правовими актами та договорами, що укладаються між Товариством та Гарантом-1. Після сплати зазначених комісій Гаранту-1 Товариство отримує від позичальників відшкодування вказаних вище комісій, яке здійснюється в рамках кредитних договорів, за якими Товариство надає фінансовий кредит позичальнику, що гарантується Гарантом-1.

Згідно з умовами співпраці з Гарантом-2, Товариство сплачує плату за надання державної гарантії та плату за управління гарантією. Після сплати зазначених комісій Гаранту-2 Товариство отримує від позичальників відшкодування вказаних вище комісій, яке здійснюється в рамках кредитних договорів, за якими Товариство надає фінансовий кредит позичальнику, що гарантується Гарантом-2.

Комісія за надання гарантії розраховується як відсоток від ліміту гарантії, встановленого Гарантом-1 або Гарантом-2 для Товариства. При цьому Товариство виставлятиме позичальнику до відшкодування комісію, що сплачена Товариством Гаранту-1 або Гаранту-2 за надання державної гарантії у розмірі відповідного відсотка від частини зобов’язань з основного боргу такого позичальника, що покривається відповідною гарантією.

Комісія за управління гарантією розраховується у розмірі певного відсотка річних (у тому числі ПДВ) від суми забезпечених відповідною державною гарантією зобов’язань позичальників, визначеної станом на кінець (останній робочий день) кожного календарного місяця. При цьому  Товариство виставлятиме позичальнику до відшкодування комісію, що сплачена Товариством Гаранту-1 або Гаранту-2 за управління гарантією у розмірі відповідного відсотка від частини зобов’язань з основного боргу такого позичальника, що покривається гарантією, визначеного станом на кінець кожного календарного місяця.

Товариство надаватиме позичальникам виключно фінансовий кредит та не постачатиме будь-які інші товари/послуги, а придбання Товариством гарантій для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань такими позичальниками здійснюватиметься виключно у межах виконання умов, визначених для фінансового кредиту.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо необхідності включення до бази оподаткування ПДВ грошових коштів, отриманих Товариством від позичальників як відшкодування витрат, понесених Товариством у зв’язку із сплатою на користь Гаранта-1 або Гаранта-2 комісій за надання гарантії та за управління гарантією.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Загальні засади функціонування ринку фінансових послуг, діяльності надавачів фінансових та/або супровідних послуг, державного регулювання та нагляду за такою діяльністю, а також захисту прав клієнтів встановлено Законом України від 14 грудня 2021 року № 1953-IX «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (далі – Закон № 1953).

Фінансова послуга – операція або декілька операцій, пов'язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги (підпункт 64            частини першої статті 1 Закону № 1953).

Види фінансових послуг визначено статтею 4 Закону № 1953. Зокрема, одним із видів фінансових послуг є надання гарантій.

Фінансовий кредит – кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами – нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент                    (підпункт 14.1.258 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. При цьому з метою оподаткування ПДВ постачанням послуг, зокрема є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ визначено, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема, операції з постачання таких послуг:

доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ;

надання гарантій, банківських поручительств.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

У разі, якщо Товариством надається позичальнику виключно фінансовий кредит та не постачаються будь-які інші товари/послуги, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування ПДВ, а отримання Товариством грошових коштів від позичальника як відшкодування витрат, понесених Товариством у зв’язку із сплатою на користь Гаранта-1 або Гаранта-2 комісій, вважається складовою частиною операції з надання фінансового кредиту, яка не є об’єктом оподаткування ПДВ, то такі грошові кошти не розцінюватимуться як компенсація (оплата) за окрему операцію та не включатимуться до бази оподаткування ПДВ.

Водночас, якщо отримання Товариством грошових коштів від позичальників як відшкодування витрат, понесених Товариством у зв’язку із сплатою на користь Гаранта-1 або Гаранта-2 комісій, не вважається складовою частиною операції з надання фінансового кредиту, то такі грошові кошти розцінюватимуться як компенсація (оплата) позичальником Товариству вартості послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності, операція з постачання яких є об’єктом оподаткування ПДВ, і включатимуться до бази оподаткування ПДВ вказаної операції.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).