X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.06.2017 р. № 909/ІПК/26-15-12-01-18

Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з лізингу.

Правові основи діяльності в галузі авіації регулюються Повітряним кодексом України.

Відповідно до підпункту 55 пункту 1 статті 1 Повітряного кодексу України лізинг з екіпажем (мокрий лізинг) - це лізинг, за умовами якого повітряне судно включено до сертифіката експлуатанта - лізингодавця, який несе відповідальність за забезпечення безпеки польотів.

При цьому згідно з підпунктом 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 Кодексу лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Підпунктом 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 Кодексу визначено, що операції з передачі майна у схов (відповідальне зберігання), у концесію, а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг, не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Під постачанням послуг, відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Відповідно до пункту 186.4 статті 186 Кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 Кодексу.

Пунктом 186.2 статті 186 Кодексу визначено, що місцем постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, є місце фактичного постачання таких послуг.

В той же час місцем постачання послуг з надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання (підпункт "ґ" пункту 186.3 статті 186 Кодексу).

Таким чином, операція з передачі резидентом транспортного засобу (у тому числі повітряного судна) у лізинг (крім фінансового лізингу) не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до підпункту 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 Кодексу.

В той же час послуга з надання в лізинг (оренду) транспортного засобу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Враховуючи те, що операція з надання в лізинг (оренду) транспортних засобів відсутня в переліку операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 Кодексу, то місцем постачання таких послуг відповідно до пункту 186.4 статті 186 Кодексу визначається місце реєстрації постачальника.

Отже, місцем постачання резидентом - платником податку на додану вартість послуги з надання в лізинг (оренду) рухомого майна нерезиденту є митна територія України, а тому така операція є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та оподатковується у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

ГУ ДФС у м. Києві звертає увагу, що інформації, викладеної у зверненні платника, недостатньо для надання детальної відповіді щодо порядку оподаткування податком на додану вартість додаткових витрат, понесених в рамках надання резидентом у лізинг повітряного судна нерезиденту згідно з договором мокрого лізингу, а також здійснення чартерного авіаперевезення пасажирів за межами митної території України. Тому кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує аналізу документів і матеріалів, що дозволить ідентифікувати предмет запиту більш детально.

Слід зазначити, що статтею 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.