Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.11.2024 р. № 5191/ІПК/16-31-07-06-08

№________ /ІПК/16-31-07-06-08.

__ 20___р. №             /ІПК/16-31-07-05-11   На  №____від___________ 20___р.

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Головне управління ДПС у Полтавській області за результатами розгляду звернення підприємства (далі – Підприємство) (далі – звернення) про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє наступне.

У своєму зверненні підприємство повідомило що є сільськогосподарським підприємством, основним видом діяльності, якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, є платником єдиного податку 4 групи, ПДВ та інших податків і зборів встановлених чинним законодавством.

В 2023 році підприємством проведено експортну операцію  по реалізації кукурудзи нерезиденту. Нерезидент вчасно не виконав свої зобов’язання по оплаті отриманого товару. Для уникнення нарахування пені за порушення строків розрахунків з нерезидентами, відповідно до пункту 9 Інструкції №7, частини 5 статті 13 Закону «Про валюту і валютні операції» №2473 звернулось до суду і отримало позитивне рішення щодо сплати  нерезидентом заборгованості .

Боржник –нерезидент  після отримання рішення суду про погашення боргу  по експортний операції пропонує переказати валютні кошти з рахунку, який відкритий в Україні (на його рахунок кошти з-за кордону не надходили).

 

З наведеної практичної ситуації просить роз’яснити:

1) Чи буде припинено валютний нагляд по даній експортній операції у випадку отримання підприємством валюти від нерезидента, для погашення боргу по рішенню суду, якщо ці кошти не будуть переказані в Україну з  за кордону, а надійдуть з розрахункового рахунку нерезидента відкритого в Україні.

2)  Чи буде ДПС нараховувати пеню у розмірі 0,3% по даному ЗЕД –контракту  у випадку отримання нашим підприємством валюти від нерезидента для погашення боргу по рішенню суду, як що ці кошти не будуть переказані в Україну з за кордону, а надійдуть з розрахункового рахунку нерезидента, відкритого в Україні. Якщо так то з якого періоду буде проводитись нарахування пені.

Звертаємо увагу, що запит підприємства для надання вичерпної відповіді не містить достатньої інформації щодо судових органів, які приймали рішення щодо сплати нерезидентом заборгованості. Таким чином, будь-які висновки щодо порушення валютного законодавства за здійсненими зовнішньоекономічними операціями можливо зробити лише під час проведення документальної перевірки та детального вивчення суттєвих обставин здійснення  відповідних господарських операцій та регістрів бухгалтерського обліку.

 

Щодо питання 1.

 

Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII (далі – Закон №2473) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки  суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Частиною 4 статті 11 Закону №2473 визначено, що органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно частини 4 статті 5 Закону №2473 порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначаться Національним банком України.

Частиною першою статті 13 Закону №2473 визначено, що Національний банк України (далі - НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України (далі - КМУ).

Також частиною другою статті 13 Закону N 2473 визначено, що у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Пунктом другим частини першої статті 1 Закону N 2473 визначено, що валютне регулювання - це діяльність НБУ та в установлених цим Законом випадках КМУ, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами.

Відповідно до Закону України від 20 травня 1999 року N 679-XIV "Про Національний банк України" (далі - Закон N 679) НБУ встановлює правила проведення банківських операцій, здійснює відповідно до визначених спеціальним законодавством повноважень валютне регулювання і валютний нагляд, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, видає нормативно-правові акти щодо ведення валютних операцій; запроваджує заходи захисту відповідно до Закону N 2473.

Повідомляємо, що НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб (стаття 56 Закону N 679).

Загальний порядок та підстави здійснення/завершення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів врегульовано постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року N 7 "Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів" (далі - Інструкція N 7).

Перелік випадків, у яких банк завершує або має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, передбачено у пунктах 9 та 10 розділу III Інструкції N 7.

Так, згідно з підпунктом 2 пункту 9 розділу III Інструкції N 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар).

З метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи, відповідно до статті 7 Закону N 679 Правлінням НБУ прийнято постанову від 24 лютого 2022 року N 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (далі - Постанова N 18).

Обмеження в завершенні здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків визначено підпунктом 1 пункту 14 ¹⁹ Постанови N 18, а саме за операцією з експорту товарів після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар, якщо ці кошти не переказувалися з-за кордону в Україну в іноземній валюті, банк не має права завершити здійснення валютного нагляду. Відповідні зміни внесені постановою Правління НБУ від 30 листопада 2023 року N 155 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року N 18", яка набрала чинності з 01.12.2023.

Враховуючи вищевикладене пропонуємо з питання зняття з валютного нагляду  експортної операції  у випадку отримання підприємством  валюти від нерезидента, якщо ці кошти не будуть переказані в Україну з-за кордону, а надійдуть з розрахункового рахунку нерезидента відкритого в Україні, звернутись із відповідним запитом до обслуговуючого банку, як агента валютного нагляду або до Національного банку України.

Щодо питання 2.

Статтею 11 Закону N 2473 визначено, що валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду. Органами валютного нагляду є НБУ та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Частиною восьмою статті 13 Закону N 2473 встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.

При цьому частиною п'ятою статті 13 Закону N 2473 встановлено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 7 статті 13 Закону №2473 встановлено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення  про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості  з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову підлягає сплаті лише пеня нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

 

Слід зазначити, що до свого звернення платником податків не надано документального підтвердження щодо здійснених зовнішньоекономічних операцій, зокрема копії контракту, інвойсів, актів виконаних робіт (отриманих послуг), платіжних документів, позовних заяв, рішень судових органів у зв'язку з чим відповідь надається, виходячи із загальних норм валютного законодавства.

 

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.