Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.11.2024 р. № 5206/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення … та надає нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків, викладених у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2024 (справа № 420/4279/23), і в межах компетенції повідомляє.

Платник податку – фізична особа – підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи (КВЕД 88.91 «Денний догляд за дітьми», КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права»). Крім того, платника податків взято на облік як особу, що провадить незалежну професійну діяльність – індивідуальна адвокатська діяльність (КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права»).

Оскільки Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема, до п. 65.9 ст. 65 Кодексу, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи має право самозайнята особа, що здійснює індивідуальну
адвокатську діяльність та одночасно є фізичною особою – підприємцем за
КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права», вести єдиний облік за правилами, встановленими для платників єдиного податку?

2. Чи має право самозайнята особа, що здійснює індивідуальну адвокатську діяльність та одночасно є фізичною особою – підприємцем за КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права», подавати звітність лише як платник єдиного податку?

3. Чи підлягають декларуванню та оподаткуванню доходи від незалежної професійної діяльності фізичної особи – адвоката шляхом подання податкової декларації про майновий стан і доходи (для громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність)?

4. Чи має право адвокат, що здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, приймати оплату за надані послуги на рахунок, відкритий у банківській установі для фізичної особи – підприємця?

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі –
Закон № 5076), ст. 1 якого визначено, що адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом № 5076.

Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Частиною третьою ст. 4 Закону № 5076 визначено, що адвокат
може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в
організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). 

Адвокат, який здійснює свою адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією,
ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 Кодексу)
та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно з п. 63.1 ст. 63 Кодексу облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, у тому числі нерезидентів, зазначених у п. 64.5
ст. 64 Кодексу, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того або іншого податку та збору (п. 63.2
ст. 63 Кодексу).

Пунктом 63.5 ст. 63 Кодексу визначено, що всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних   осіб – платників податків у порядку, визначеному Кодексом.

Фізичні особи – підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Кодексом.

Відповідно до п. 65.2 ст. 65 Кодексу облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Згідно з п.п. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 Кодексу контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Відповідно до положень п.п. 4 п. 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України
від 09.12.2011 № 1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Правила оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, врегульовано ст. 178 Кодексу.

Відповідно до п. 178.1, 178.2 ст. 178 Кодексу особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із ст. 65  Кодексу.

Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною
п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Таким чином, з системного аналізу положень Кодексу та Закону № 5076 вбачається, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткуванню згідно зі ст. 178 Кодексу лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа – підприємець відповідно до вимог законодавства.

Слід зауважити, що платник, здійснюючи підприємницьку діяльність за кодом КВЕД 69.10 – діяльність у сфері права та адвокатську діяльність займається одним і тим же видом підприємницької діяльності і у нього не виникає обов’язку подання звітності як особи, що провадить незалежну професійну діяльність, адже у такому випадку буде мати подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.

Схожа правова позиція висловлена Верховним судом у постановах
від 27 листопада 2019 року у справі № 160/31114/19, від 05 грудня 2019 року у справі № 260/358/19, від 23 січня 2020 року у справі № 480/4656/18, від 27 лютого 2020 року № 0440/5632/18, від 05 березня 2020 року № 824/509/19-а, від 27 травня 2020 року № 500/576/19.

Статтею 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) визначено, що підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі, зокрема, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Частиною першою ст. 64 Закону України від 30 червня 2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) передбачено відкриття банками та небанківськими надавачами платіжних послуг рахунків резидентам України, зокрема, фізичним особам – підприємцям, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність відповідно до законодавства.

Особи, визначені частинами першою – третьою  ст. 64 Закону № 1591,
мають право за власним вибором відкривати відповідні рахунки у будь-яких надавачів платіжних послуг, що мають право відкривати рахунки користувачам відповідно до Закону № 1591 (частина четверта  ст. 64 Закону № 1591).

Порядок відкриття надавачами платіжних послуг фізичним особам – підприємцям рахунків визначений Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (далі – Інструкція № 162).

Відповідно до абзацу першого п. 8 розділу I Інструкції № 162 користувач має право за власним вибором відкривати відповідні рахунки в будь-яких надавачів платіжних послуг, що мають право відкривати рахунки користувачам відповідно до Закону № 1591 та Інструкції № 162.

Згідно з п. 10 розділу I Інструкції № 162 фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.

Відповідно до п. 24 розділу І Інструкції № 162 за поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

За платіжними рахунками, що відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг користувачам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, з урахуванням особливостей, визначених Законом
№ 1591та в п. 24 розділу I Інструкції № 162.

При цьому забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій,
пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (абзац перший п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до
ст. 296 Кодексу (п. 292.13 ст. 292 Кодексу).

Таким чином, кошти, які отримуються фізичною особою від провадження незалежної професійної діяльності або від здійснення господарської діяльності як фізичною особою – підприємцем, мають надходити на окремі рахунки, відкриті у банку для провадження такої діяльності.

Додатково повідомляє, що з урахуванням положень ст. 53 Кодексу зазначена консультація, надана на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 та постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2024 (справа
№ 420/4279/23), має індивідуальний характер та може застосовуватись виключно ….