Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.11.2024 р. № 5216/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо складання розрахунку коригування і, керуючись статтею  52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, покупцем було здійснено попередню оплату постачальнику за товар-1. На дату отримання такої попередньої оплати постачальником було складено відповідну податкову накладну, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Надалі відбулося часткове (не у повному обсязі) відвантаження постачальником товару-1.

Крім того, на дату часткового відвантаження постачальником товару-1 покупцем було сплачено часткову попередню оплату за товар-2. Постачальником на дату отримання коштів було складено відповідну податкову накладну, яка була зареєстрована в ЄРПН. Надалі відбулося відвантаження товару-2 у повному обсязі. Постачальником було складено податкову накладну виходячи із різниці між сумою отриманої попередньої оплати за товар-2 та вартістю відвантаженого товару-2.

Покупець відмовився від отримання частини товару-1, за яку було сплачено попередню оплату, та звернувся з проханням до постачальника щодо зарахування такої попередньої оплати за товар-1 в рахунок оплати отриманої, але не оплаченої частини товару-2.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) як правильно в описаному випадку привести у відповідність податковий облік?;

2-3) щодо порядку та дати складання розрахунку коригування;

4) щодо коду причини коригування, який необхідно зазначити у розрахунку коригування.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Згідно з пунктом 5.3 статті 5 ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного Кодексу (далі – ЦКУ).

Відповідно до частини другої статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, ‒ дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку ‒ дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої ‒ дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів ‒ дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг ‒ дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі − Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача ‒ платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питання та інформації, наданої у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону № 996).

Таким чином, дані податкового обліку операцій з постачання товарів/послуг повинні відповідати даним бухгалтерського обліку за такими операціями.

Щодо питань 2, 3, 4

Якщо постачальником на дату отримання попередньої оплати за товар-1 було складено відповідну податкову накладну, та надалі за домовленістю сторін зобов'язання з поставки частини такого товару припиняється, а попередня оплата за таку частину товару-1 зараховується (без повернення коштів на банківський рахунок покупця) в рахунок оплати вартості частини товару-2, який був поставлений у повному обсязі, але оплачений частково, то постачальник на дату оформлення документа про таке зарахування коштів має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеною на дату отримання коштів за товар-1, та після його реєстрації в ЄРПН покупцем зменшити суму податкових зобов’язань, нарахованих за операцією з постачання товару-1. У такому розрахунку коригування вказується причина
коригування 103 (повернення товару або авансових платежів).

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.