Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.11.2024 р. № 5218/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо формування податкового кредиту та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством у серпні 2023 року було подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну.

Реєстрація такої податкової накладної в ЄРПН була зупинена контролюючим органом. За результатом адміністративного оскарження та подання відповідних документів, Товариством у серпні 2024 року було отримано рішення контролюючого органу про реєстрацію в ЄРПН вищезазначеної податкової накладної.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо права Товариства на формування у звітному періоді − серпень 2024 року податкового кредиту на підставі податкової накладної, про яку йдеться у зверненні.

Разом з тим звернення не містить детального опису операцій, за якими була складена податкова накладна, про яку йдеться у зверненні. При цьому викладені у зверненні обставини і суть порушеного питання містять суперечність, оскільки згідно із загальними правилами, визначеними ПКУ, постачальник (особа, яка складає та реєструє в ЄРПН податкову накладну) зазначає у такій податковій накладній обсяг нарахованих за операцією податкових зобов’язань, а право на податковий кредит на підставі такої податкової накладної отримує покупець, на якого складено таку податкову накладну, а не постачальник, який її склав. У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування є, зокрема операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, ‒ дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку ‒ дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої ‒ дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів ‒ дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг ‒ дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 ПКУ встановлено, що при здійсненні операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

Реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 ПКУ).

Пункт 198.6 статті 198 ПКУ встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПКУ перебіг строків, зазначених у пункті 198.6 статті 198 ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246  (далі – Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Платник податку через електронний кабінет платника податку шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (пункт 25 Порядку № 1246).

Враховуючи викладене, за операцією з постачання товарів/послуг платник податку – постачальник зобов’язаний у визначені ПКУ терміни нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та відобразити їх у відповідній податковій накладній, яка має бути складена на покупця таких товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань та зареєстрована в ЄРПН постачальником. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту покупцем, на якого вона складена (за умови дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених ПКУ). У разі зупинення реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної перебіг строків для формування покупцем податкового кредиту, встановлених пунктом 198.6 статті 198 ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної.

Водночас податкові зобов’язання постачальника повинні бути відображені ним у податковій звітності за той звітний період, у якому вони виникли (незалежно від факту реєстрації  (зупинки реєстрації) в ЄРПН такої податкової накладної).

Разом з тим кожен конкретний випадок податкових правовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, з метою визначення порядку формування податкового кредиту потребує детального аналізу суті та умов здійснення відповідних господарських операцій.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.